Важкі питання. У чому сенс страждань тварин?

ПИТАННЯ: В чому полягає сенс страждань тварин? Зрозуміло, я маю на увазі фізичні страждання, хоча, напевно, є й інші: адже деякі тварини плачуть від втрати дитинчати. У чому завинили тварини, якщо у них немає душі і немає надії? Хіба Бог не міг створити світ без тварин, не прирікаючи їх на біль? Христос долучив людей до Свого Воскресіння. А тварини заради чого страждають?

ВІДПОВІДЬ: Як випливає зі Святого Писання, в стані, що передував первородному гріху, жодна тварина не харчувалася плоттю іншої тварини. Ось що розповідається в Писанні з приводу первісного створення тваринного світу: «По тому сказав Бог: Ось я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, я даю на поживу всяку зелень трав. І так сталося.»(Бут 1,29-30).

Таким чином, умиротворення земного раю охоплювало і тварин. Тільки після первородного гріха, точніше, після Потопу, Бог дає людині всіх звірів в їжу: «Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини. »(Бут 9,2-3).

Таким чином, страждання тварин могли з’явитися після первородного гріха. Адам був поставлений Богом як владика над усім творінням. Все підпорядковувалося йому і все перебувало у мирі. А гріх порушив цю гармонію. Впавши у непослух Богові, Адам відразу ж відчув на собі наслідки свого непослуху. Його тіло стало непокірним духу і неслухняним самому собі, оскільки воно стало відчувати страждання і хвороби.

І земля, весь всесвіт виходить з послуху йому: земля пручається його праці. І навіть тварини збунтувалися проти нього і один проти одного. Вони теж руйнуються, як і їх володар, і вони також починають страждати.
Страждання тварин – це для людини постійне нагадування про драматичні наслідки її гріха. Нагадування про те, щоб не ображати Бога і заклик до покаяння.

Крім цього, жертвопринесення тварин в храмі були прообразом Христової жертви, і точно так само страждання тварин викликають спрагу за відкупленням, на яке, за словами апостола Павла, очікує все творіння. У той же час ці страждання є відлунням того страждання, що принесло нам спасіння. Відлунням відкуплення, за яке Христос заплатив дорогу ціну Свого життя, щоб повернути нам єдність з Богом і щоб звільнити з-під влади диявола.
Ми покликані дивитися на світобудову як на реальність, зранену гріхом, але як і раніше сповнену Божественної слави. Як ми співаємо в Серафимській пісні: «Повні небеса і земля слави Твоєї».

Таким чином, навіть страждання тварин не марні. Для тих, хто спрямовує погляд за межі видимого, вони служать постійним повчанням.

За матеріалами: Радіо Ватикан

На питання читачів відповідає російська служба Радіо Ватикан – [email protected], поштова адреса для запитань – – Російська служба Радіо Ватикану, 00120 Ватикан.