Промова Папи в лікарні св. Франциска в Ріо

Папа Франциск закликав до мужньої боротьби з незаконним обігом наркотиків в Латинській Америці. Це зло, підкреслив Святіший Отець, що пропагує насильство, біль і смерть, і тому, потрібні рішучі кроки з боку всього суспільства для його знищення. Папа відвідав 24 липня ввечері в Ріо-де-Жанейро клініку ім. св. Франциска Ассизького, яка спеціалізується на лікуванні людей з залежностями, насамперед, наркоманів. Франциск рішуче засудив тенденції в латиноамериканських країнах до легалізації деяких видів наркотиків. Рішення проблеми наркоманії, вимагає співчуття, турботи і любові, – підкреслив Папа, – замість цього часто в суспільстві переважає егоїзм.

Дорогий архиєпископе Ріо-де-Жанейро
І дорогі Брати у єпископстві,
Шановні представники влади,
Дорогі члени Третього Чину св. Франциска Покаяння,
Дорогі лікарі, медсестри та інші працівники сфери охорони здоров’я,
Дорога молоде і її близькі!

Богу було угодно, щоб після Святині Богородиці Апаресідськой я направив свої стопи до особливого святилища людського страждання, яким є лікарня св. Франциска Ассизького. Всі знають про навернення вашого святого покровителя: молодий Франциск залишив багатство і комфорт світу, щоб стати бідним серед бідних, він зрозумів, що не речі і володіння ними і не світські ідоли є істинним багатством і дають справжню радість, а слідування за Христом і служіння іншим; але, напевно, менш відомим є саме той момент, коли це стало реальним у його житті: коли він обійняв прокаженого. Цей страждаючий, знехтуваний всіма брат став «посередником світла […] для св. Франциска Ассизького »(Енцикліка Lumen fidei, 57), тому що в кожному браті й сестрі, що переживають труднощі, ми обіймаємо страждаюче тіло Христа. Сьогодні, в цьому місці боротьби з хімічною залежністю, мені б хотілося обійняти кожного і кожну з вас, – вас, які є тілом Христа, і просити, щоб Бог наповнив змістом і твердою надією ваш шлях, а також мій.

Обійняти. Ми всі потребуємо того, щоб навчитися обіймати тих, хто в потребі, як св. Франциск. Є багато ситуацій в Бразилії, у світі, які потребують уваги, турботи, любові, як боротьба з хімічною залежністю. Замість цього, найчастіше, в наших суспільствах переважає егоїзм. Скільки “торговців смертю” слідують логіці влади і грошей за будь-яку ціну! Виразка наркоторгівлі, яка сприяє насильству і сіє скорботу і смерть, вимагає мужності всього суспільства. Зовсім не лібералізацією використання наркотиків, як зараз обговорюється в багатьох частинах Латинської Америки, можна буде скоротити поширення і вплив хімічної залежності. Необхідно вирішувати проблеми, які лежать в основі їх вживання, виявляючи велику справедливість, виховуючи молодь в цінностях, які творять спільне життя, підтримуючи тих, хто знаходиться в труднощах і даючи надію на майбутнє. Ми всі повинні дивитися на інших очима любові Христа, вчитися обіймати потребуючого, щоб висловити близькість, прихильність, любов.

Але лише обійняти – недостатньо. Протягнемо руку тому, хто в труднощах, тому, хто впав у темряву залежності, можливо, сам не знаючи як, і скажемо йому: ти можеш встати, ти можеш піднятися, це важко, але можливо, якщо ти цього захочеш. Дорогі друзі, мені б хотілося сказати кожному з вас, але перш за все багатьом іншим, які не мали мужності ступити на шлях, який ви йдете тут: ти є головною особою у твоєму сходженні; це обов’язкова умова! Ти знайдеш простягнуту руку тих, хто хоче тобі допомогти, але ніхто не може здійснити сходження замість тебе. Ви ніколи не наодинці! З вами Церква й багато людей. Дивіться з довірою перед собою, перед вами лежить довгий і важкий шлях, але дивіться вперед, там є «тверде майбутнє, яке живе в іншій перспективі ніж та, яку пропонують ілюзорні пропозиції ідолів світу, але воно дає новий порив і нові сили для повсякденного життя» ( Енцикліка Lumen fidei, 57). Всім вам хочу повторити: не давайте красти у вас надію! Але мені б хотілося також сказати: не будемо красти надію для інших, замість цього ми всі повинні стати носіями надії!

У Євангелії ми читаємо притчу про доброго самарянина, в якій йдеться про чоловіка, на якого напали розбійники і залишили його помирати при дорозі. Люди проходять, дивляться і не зупиняються, байдуже продовжуючи шлях: це не їх справа! І тільки самарянин, чужа людина, бачить, зупиняється, піднімає його, простягає йому руку і піклується про нього (пор. Лк 10, 29-35). Дорогі друзі, я думаю, що тут, у цій лікарні, притча про доброго самарянина стає дійсністю. Тут немає байдужості, але є увага, немає користолюбства, але є любов. Асоціація св. Франциска і мережа боротьби з хімічною залежністю вчать схилятися над тими, хто потрапив у скрутне становище, тому що бачать у них образ Христа, бо в них – тіло страждаючого Христа. Спасибі всьому медичному та обслуговуючому персоналу, який трудиться тут; ваше служіння є цінним, несіть його завжди з любов’ю; це служіння Христу, присутньому в братах: «Так як ви зробили одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили” (Мт. 25 , 40), говорить нам Ісус.

І хотілося б повторити всім Вам, тим, хто бореться з хімічною залежністю, і родичам, які мають не завжди легке завдання: Церква не є далекою від ваших труднощів, вона супроводжує вас з любов’ю. Господь поруч з вами, Він тримає вас за руку. Дивіться на Нього у найважчі хвилини, і Він дасть вас розраду і надію. І уповайте також на материнську любов Марії, Його Матері. Цього ранку, в Святилищі Апаресіди, я довірив кожного з вас Її серцю. Там, де є хрест, який треба нести, там завжди є Вона, Матір. Залишаю вас в Її руках і благословляю всіх з любов’ю.

Джерело: http://popefrancis.org.ua/