Владики Синоду Єпископів УГКЦ вдячні мирянам за «стійку віру, живу надію та діяльну любов»
«Ми дякуємо Господу Богу за вас, мирян нашої Церкви, які спільно з єпископами, духовенством і монашеством завжди підтримували полум’я Христового світла, отриманого в Хрещенні, та зв’язок із рідною Церквою, даючи світові свідчення своєї стійкої віри, живої надії та діяльної любові… Нехай буде прославлений Господь, який підтримав нас своєю благодаттю та допоміг усім нам витривати у святій батьківській вірі», – йдеться у Пастирському посланні Синоду Єпископів УГКЦ до мирян.
Як зазначив Владика Богдан Дзюрах, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, у цьому постсинодальному зверненні єпископи прагнули висловити вдячність мирянам за їхнє свідчення віри, яким вони підтримують УГКЦ і яким вони виражають своє «буття Церквою».
«Миряни не просто належать до Церкви, вони є Церквою. Саме тому ми так багато звертали увагу на мирян і вирішили скерувати окреме звернення до них, – прокоментував Владика Богдан. – Водночас ми дякуємо нашим мирянам, що вони зберегли вогонь святої віри серед різних складних історичних обставин нашої минувшини. Перебуваючи в Канаді, ми переконалися, що в цій країні наші вірні з покоління в покоління передають віру та любов до рідної землі своїм нащадкам. З іншого боку, в Україні впродовж десятиліть комуністичного режиму миряни зберігали святу віру і вірність УГКЦ, часто ціною великих жертв і самовідречення. Саме за це синодальні отці прагнули висловити свою вдячність і своє визнання нашим мирянам».
Водночас Єпископи Синоду УГКЦ заохочують мирян до дальшого зростання у вірі та до активної участі в житті і місії Церкви. Основою і джерелом їхнього діяння має стати глибоке духовне життя. Тому владики закликають усіх вірних до щоденного читання Святого Письма, до вивчення Катехизму УГКЦ та звертають увагу на важливість особистої та літургійної молитви.
У постсинодальному документі підкреслено також важливу роль християнської родини – місця народження, проживання і виховання мирянина. Християнську родину часто ще називають «домашньою Церквою», бо в ній відображається і продовжується життя парафіяльної спільноти. «Ми закликаємо до того, щоб християнські родини стали школою молитви і християнської любові, бо з прикладу батьків навчаються діти», – заохочує вірян Владика Богдан.
Окрему увагу синодальні отці звертають на необхідність солідарності між віруючими. Зокрема це стосується четвертої хвилі еміграції, представники якої виїхали з України впродовж останніх 15-20 років. Інституції та вірні УГКЦ, які вже віддавна знаходяться на поселеннях, мають під цим оглядом особливе завдання: прийняти і підтримати новоприбулих. «Синод закликає вірних УГКЦ, які вже тривалий час проживають за кордоном, виявити християнську гостинність і допомогти їм інтегруватися в життя місцевої парафіяльної спільноти. Рівно ж підтримати їх у різних дочасних потребах: допомогти в пошуку роботи, облаштуванні помешкання і т. п.», – зазначив Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, зазначаючи, що це буде конкретний вияв живої віри і діяльної любові до ближнього.
Як цінний дар, Синод Єпископів 2012 року подав мирянам небесного покровителя. «Ми проголосили блаженного мученика Володимира Прийму Покровителем мирян УГКЦ невипадково, адже його земне життя є взірцем активного мирянина у парафії: він співпрацював із душпастирем і разом із ним ніс Христа іншим людям; при цьому він був готовий життя своє віддати за свою віру. Ставлячи мирянам за взірець постать і служіння блаженного мученика Володимира Прийми, ми водночас заохочуємо почитати і інших праведних мирян нашої Церкви: святих страстотерпців Бориса і Гліба, блаженних Пратулинських мучеників тощо», – розповів Владика Богдан Дзюраха.
About The Author
