Папа Франциск про футбол: аудієнція збірним командам Італії та Аргентини

Дорогі друзі,

Давайте так: половину італійською, половину іспанською, гаразд?

Дякую вам за цей візит з нагоди товариського матчу між національними збірними з футболу Італії та Аргентини. Для мене дійсно буде важко вболівати на цьому матчі, але, на щастя, він дружній … і нехай він дійсно буде таким, прошу вас!

Я дякую керівникам Італійської федерації футболу і федерації Аргентини. Вітаю спортсменів двох національних команд.

Ви, гравці, дуже популярні: народ дивиться на вас уважно не тільки коли ви на полі, а й поза ним. Це соціальна відповідальність! Поясню: у грі, коли ви на полі, мають панувати краса, безкорисливість і товариськість. Якщо в якомусь матчі не вистачає цього, він втрачає силу, навіть якщо команда виграє. Там немає місця індивідуалізму, потрібно кинути всі сили на узгодженість команди. Можливо, ці три речі: краса, безкорисливість, товариськість, – укладені в спортивному терміні, про який не потрібно ніколи забувати: “дилетант”, аматор. Так, національні та міжнародні змагання сприяють професіоналізації спорту, і так повинно бути, але професійний вимір не повинен ніколи залишати осторонь початкове покликання будь-якого спортсмена і будь-якої команди: бути аматорами, “дилетантами”. Спортсмен, навіть будучи професіоналом, розвиваючи цей вимір “любителя”, робить добро суспільству, творить загальне благо виходячи з цінностей безкорисливості, товариськості, краси.

І це повинно вас змусити задуматися над тим, що перше ніж бути чемпіонами, ви є чоловіками, людьми, з вашими достоїнствами і недоліками, з вашим серцем і вашими ідеями, надіями і проблемами. І тому, навіть якщо ви є видатними особистостями, у спорті і в житті ви завжди залишаєтеся людьми, – людьми, носіями людяності.

Вам, керівникам, я хотів би сказати слова підбадьорення у вашій праці. Спорт важливий, але він повинен бути справжнім спортом! Футбол, як і деякі інші дисципліни, перетворився на великий бізнес! Працюйте над тим, щоб спорт залишався спортом. Ви теж сприяєте зміцненню позицій “любителів”, що, з іншого боку, усуває остаточно небезпеку дискримінації. Коли команди йдуть цим шляхом, стадіон стає більш людяним, зникає насильство, – ця спільна для всіх проблема: зникає насильство, і на трибунах знову з’являються сім’ї.

Я пам’ятаю, як дітьми ми ходили з родиною на стадіон Gasometro. Ми йшли всією сім’єю: тато, мама і діти. Ми поверталися додому щасливими, особливо під час чемпіонату 1946! Подивимося, чи зможе хтось з вас забити такий гол, як забив Понтоні! Особливо вітаю аргентинських керівників та спортсменів. Дякую за такий приємний для мене візит. Я прошу вас жити спортом як даром Божим, як можливістю змусити ваш талант приносити плоди. Але це також відповідальність. Дорогі гравці, мені б хотілося особливо нагадати вам, що ви своєю поведінкою як на полі, так і в житті, є прикладом. Минулої неділі я говорив по телефону з кількома молодими людьми з групи, які хотіли привітати мене, і провів з ними півгодини. І звичайно, головною темою для цих молодих був завтрашній матч. Вони називали багатьох з вас і говорили: “Цей мені подобається за це, а той за інше”. Ви є прикладом для них, орієнтиром. Добро, яке ви робите, вражає. Своєю поведінкою, своєю грою, своїми цінностями ви робите добро. Люди на вас дивляться. Скористайтеся цим, щоб сіяти добро. Навіть якщо не всі це розуміють, для багатьох людей, що дивляться на вас із захопленням, ви є прикладом, в доброму або в злому. Тому усвідомте це і давайте приклад чесності, поваги та альтруїзму. Ви є також творцями взаєморозуміння і миру в суспільстві, чого ми так потребуємо. Ви є орієнтиром для багатьох молодих людей і зразком втілених у життя цінностей. Я вірю в усе добро, яке ви можете зробити молоді.

Дорогі друзі, я молюся за вас, щоб ви могли просувати це настільки благородне покликання спорту. Прошу Господа, щоб Він благословив вас, і Пресвяту Матір, щоб Вона вас зберігала. І, будь ласка, прошу вас теж молитися за мене, щоб і я на “полі”, на яке мене поставив Бог, міг зіграти чесний і мужній матч заради блага всіх нас. Дякую.

За матеріалами: http://ru.radiovaticana.va