Слово Митрополита Львівського на празник Успіння Пресвятої Богородиці
Слово Митрополита Львівського на празник Успіння Пресвятої Богородиці
Лк 10,38-42; 11,27-28.
Доброчесні отці,
Святкова радісно налаштована громадо,
безмежно вдячний Господу Богу за вас, достойні та любі молільники села Чишки, та за вашу молитовну участь в торжестві Успіння Божої Матері! З року в рік святкуємо це величне свято, молимося до Матері Бога та надіємося на позитивну зміну нашого життя також, благаємо у неї переміни на краще життя усіх осіб, які прихильні Церкві! Богородиця – перед Різдвом Діва, у Різдві дівоцтво зберегла, ставши Матір’ю і по Різдві залишилася Дівою. Здійснилося сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл…» (Мт 1,23). Святий Учитель Церкви навчає, що дівоцтво після неслухняності Адама відлетіло, віддалилося із раю, а Син Божий, прийшовши на землю повертає його, звільняючи від далекого «заслання», бо сам родився від діви, являючи так свою матір дівою (пор. св. Ів. Золот., «Бесіда про насолоду майбутніми благами і нікчемство теперішніх» п.4). Господь вибрав її перед віками, знав, що вона у чистому сповіданні збереже віру в єдиного Бога. Вона не похитнулася ніколи у вірності та любові Бога, жодна пляма невірності чи похибки не діткнула її душі та серця. У книзі Мудрості пишеться: «Щаслива безплідна, яка без плями, яка не знала гріховного ложа …» (Мудр 3,13). А пресвята Богородиця породила Ісуса Христа у незвичайний спосіб в чистоті й праведності, бо сам ангел їй сказав: «… Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк 1,35). Вона єдина із усього людського роду «знайшла особливу ласку в Господа» й привела на світ того, Спасителя, хто визволив увесь людський рід від гріховного засилля. Глибока застанова Марії при зустрічі з ангелом принесла освячуючий та спасенний результат для усіх людей доброї волі нашої планети. «Діва була у всьому гідна подиву; … коли почула привітання (ангела), не відразу віддалася радості й повірила сказаному, але затривожилася й роздумувала: що могло значити це привітання» (св. Ів. Золот., Бесіда IV на Мт п.5). Марія, Мати Божа, тільки примножувала добра до отриманої благодаті від Господа. Божий дар знайшов надзвичайно духовно плодоносну ріллю в душі Марії, бо те, що було дано їй, принесло плід в необмежене число більше разів. Цю ласку освячення, цей незаслужений та незбагненний дар необхідно прийняти від Бога усім та з ним співпрацювати, щоб осягнути щасливу вічність. Хоч про Марію мало описано у Святому Писанні, нічого не говориться про її життя після сходження Святого Духа на апостолів та на неї, однак, присутність Марії, для прикладу в Єрусалимі, давала апостолам велике натхнення та відвагу до проповідування Божого Слова. Молитва Марії, її рівновага та внутрішній спокій, витискали глибокий знак любові та ревності за Божі справи в душах учнів Христових. Марія часто служила апостолам допомогою та порадою у тяжких хвилинах їхнього життя. Богородиця – найсвятіша на землі після Ісуса Христа із усього людського роду. Вона найкраще розуміла важливість проповідування науки Христової між народом, всебічно знала ціну його смерті та воскресіння. Про неї скромно написано у Святому Писанні, однак, її мовчанка, заглиблення у молитві до Бога, піст та інші жертви, приносили багатий духовний урожай в душах учнів Христових й тих, хто слухав їхніх навчань. Людині неможливо збагнути праведного життя Марії, заглиблення її ума в Божі справи та її любові до Господа!
Сьогодні святкуємо торжество Успіння пресвятої Богородиці. Не виражаємося словами, що вона померла, лише, заснула. Святі автори її життя описують, що на похованні тіла Марії не було апостола Томи, який проповідував в Індії. Він прибув у чудесний спосіб на третій день після того, як її тіло поклали до гробу. Бажав побачити її, але, коли відкрили гріб – тіла не було. Господь забрав її святе тіло на небо, як це відбулося із пророком Іллею, однак, спосіб переносу тіла у вічність залишився великою таємницею, подібно, як спосіб втілення Божого Сина в її лоні. Хоч відійшла до неба, однак, не залишила нас, пам’ятає про нас й наші потреби. Сам Бог з усім небом вітали Марію, оточену його славою та сяйвом праведності! Любімо Марію, бо вона не тільки нас любить, але й допомагає нам у ділі нашого освячення та спасіння. Щиро практикуймо молитву до Матері Божої, часто призиваймо її на поміч, особливо тоді, коли злі сили нападають нас, тривожать та бажають погубити нас. Апостол вчить: «Ми знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у лихому» (1Ів 5,19). Благаймо пресвятої Богородиці, щоб допомагала нам та світові визволятися від гріховного впливу, ради терпіння та воскресіння її Сина, Ісуса Христа! Практикуймо сердечну молитву до Богородиці, молімося акафісти, молебень та на вервиці до неї, носімо її іконку чи медальйон, бо вона може випросити багато добра для душі у Господа. Радіймо з того, що у нашому народі та на наших землях побудовано багато церков у честь Марії, творяться її ікони, написані книги про її чеснотливе життя в Господі, співаються пісні та існує музика на її прославу, створені різні Маріїні дружини, існують монастирі під іменем Богородиці тощо. Хто молиться до неї, хто просить її про спасіння душі, така особа необхідно буде спасенна. До Марії годиться віднести такі слова: «Я мати красної любові, остраху, знання й благої надії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені» (Сир 24,18). Пресвята Богородице, рятуй нас, щоб не загинути марно! Бажаємо бути у небі з тобою!
+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ
28.08.2013 с. Чишки, Пустомитівський р-н.
Джерело: www.ugcc.lviv.ua
About The Author
