Папа в притулку для біженців: порожні монастирі належать плоті Христовій, біженцям

«Ми не повинні боятися відмінностей! Братерство допомагає нам зрозуміти , що вони є скарбом , даром для всіх», – сказав Папа Франциск біженцям в Центрі Astalli Служби єзуїтів з надання допомоги біженцям в Італії , відвідавши його 10 вересня з приватним візитом. По закінченні візиту Святіший Отець відправився до церкви Святішого Імені Ісуса (дель Джезу) , яка є для Центру місцем символічним і знаменним , оскільки там знаходиться могила о.Педро Аррупе, засновника Служби єзуїтів для біженців.

Рим , після Лампедузи і інших пунктів прибуття, є другим етапом для біженців після важкої, довгої, виснажливої і небезпечної подорожі . Про це сказав Папа, згадавши особливо про жінок, про матерів, які відважуються на такі страждання заради майбутнього своїх дітей, щоб дати їм надію на інше життя. Скільки разів тут, як і в інших частинах світу, зазначив Папа, люди, у яких в дозволі на перебування в країні стоїть відмітка “міжнародний захист”, змушені переживати важкі ситуації і “не мати можливості почати гідне життя”. Папа подякував Центру та іншим церковним, державним та приватним службам , які займаються цими людьми і закликав зберігати завжди надію:

” Допомагати відновлювати довіру! Показувати , що за допомогою гостинності і братерства можна відкрити вікно в майбутнє, – більше ніж вікно, двері , – і мати майбутнє! Це чудово , що разом з єзуїтами біженцям служать чоловіки і жінки – християни , а також невіруючі і вірні інших релігій , які об’єдналися в ім’я загального блага, яке для нас, християн, виражається в любові Отця в Ісусі Христі “.

Папа нагадав про те , що сам св. Ігнатій з Лойоли побажав влаштувати місце для прийому найбідніших у приміщеннях його резиденції в Римі, і о. Аррупе в 1981 році заснував Службу єзуїтів для біженців.

Три слова розкривають програму служіння єзуїтів і їх співробітників біженцям: служити, супроводжувати і захищати. Служити “означає схилятися над тим, хто має потребу, і тримати його за руку “, “як Ісус схилявся, щоб омити ноги апостолам”. Служити означає перш за все встановити з найбільш потребуючими людські відносини, зв’язки солідарності:

“Солідарність : це слово вселяє страх розвиненому світу, де намагаються не вимовляти його . Солідарність для них – майже як лайливе слово. Але це наше слово! Служити означає визнавати і приймати вимоги справедливості, надії і шукати разом конкретні шляхи, маршрути звільнення”.

Далі Папа нагадав, що “бідні є також особливими вчителями нашого пізнання Бога: їх вразливість і простота зривають маски з нашого егоїзму, з нашої фальшивої впевненості , з наших претензій на самодостатність і ведуть нас до досвіду близькості і лагідності Бога, до прийняття в наше життя його любові, його батьківської милості, милості Отця, Який стримано і з терплячою довірою піклується про нас , про всіх нас”.

Єпископ Риму закликав усіх жителів цієї єпархії запитати себе, чи живуть вони замкнувшись в собі чи вміють служити іншим, як Христос, Який прийшов, щоб служити аж до самопожертви. Друга риса роботи з біженцями – супроводжувати . Папа нагадав про шлях, який пройшов за минулі роки Центр Astalli: від простої гостинності, що супроводжувалася тарілкою гарячої їжі, тут перейшли до супроводу людей у пошуку роботи та соціальної адаптації, а також створили культуру зустрічі та солідарності. “Лише самої гостинності недостатньо”, – нагадав Папа: справжнє милосердя вимагає також “від нас, Церкви, від нас, міста Риму”, щоб “ніхто більше не відчував більше потреби в їдальні, в притулку, у правовій допомозі, щоб почуватися визнаним у власному праві жити, працювати і бути повністю людиною”.

На закінчення Папа Франциск нагадав , що “захищати” означає “вставати на бік слабшого”: “Скільки разів трапляється , що ми не вміємо чи не хочемо почути голос тих, які – як ви – страждали і страждають, тих , хто бачив свої права потоптаними, тих, хто пережив стільки насильства, що навіть не думає про справедливість!”. “Для всієї Церкви, – підкреслив Папа , – важливо, щоб піклування про бідних і боротьба за справедливість були довірені не тільки “фахівцям”, але були в центрі уваги всієї пастирської діяльності, виховання майбутніх священиків і монахів, звичайною справою всіх парафій і церковних об’єднань”. Папа особливо нагадав про те, що Господь закликає з більшою сміливістю приймати бідних в монаших спільнотах:

“Дорогі монахи та монахині, порожні монастирі, перетворені на готелі, які приносять прибуток, не служать Церкві. Порожні монастирі належать не вам, вони – для плоті Христової, якою є біженці. Господь закликає з великою мужністю і щедрістю бути гостинними в спільнотах, в домах, в порожніх монастирях. Звичайно, це не просто, для цього потрібні критерії, відповідальність, але потрібна також і мужність”.

Для цього Папа закликав “подолати спокусу світської духовності, щоб бути близькими насамперед до самих останніх”. Нам необхідні, – сказав Папа, – солідарні спільноти, які б жили любов’ю в конкретний спосіб”:

“Кожен день, тут і в інших центрах, безліч людей, в основному молодих, встають в чергу за гарячою їжею. Ці люди нагадують нам про страждання і драму людства. Але ця черга говорить нам також про те, що кожен може щось зробити: достатньо лише постукати у двері і сказати: «Я тут. Чим я можу допомогти?”

Прощаючись з жителями Центру та його співробітниками, Папа подякував їм: «Спасибі за те, що ви захищаєте вашу – нашу – людську гідність”.

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va