Науково-технічний прогрес вимагає мудрого розважання про сенс життя

Сьогодні у Ватикані завершився 26-й симпозіум Італійської асоціації авіаційної та космічної медицини на тему «У дусі відкриття. Ratio et voluntas invieniendi». Учасники обговорили аспекти, пов’язані зі здоров’ям пілотів і космонавтів, як, наприклад, просторова дезорієнтація в польоті, перевіз пацієнтів з інфекційними захворюваннями і церебральний інсульт космонавтів. Президент Папської ради з душпастирства працівників охорони здоров’я, архиєпископ Зигмунт Зімовські виступив з доповіддю «Космічне дослідження людини між вірою і наукою».

Посилаючись на італійського фізика Ніколу Кабіббо, який довгий час був президентом Папської академії наук, архиєпископ Зімовські підкреслив, що науково-технічний прогрес вимагає від працівників охорони здоров’я «мудрого міркування про остаточний сенс людського життя». З іншого боку, прогрес, який відкрив нові горизонти в пізнанні живої і неживої матерії, структури та історії Всесвіту, відіграє величезну роль для світу релігії.

Не завжди наука і віра вважалися союзницями. Чи можливо подолати цей бар’єр? Католицька Церква переконана, що можливо:

«Церкву не шокує своєрідний «методологічний атеїзм», що діє в тих сферах науки, де немає необхідності звертатися до Бога як до робочої гіпотези або критерію розуміння. Християнська громада визнає і навіть розвиває право науки на точний і автономний шлях. Більше того, вона вважає, що переконаність віри, що спонукає проголошувати існування Бога, який по благості Своїй дає початок усім речам, вселяє в дослідника наукової істини ентузіазм, оптимізм, довіру і енергію, які можуть відігравати досить позитивну роль у розумінні реальності».

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va