20-річчя смерті о. Пульїзі від рук сицилійської мафії
15 вересня минуло 20 років з того часу, як в 1993 році від рук мафії загинув о. Джузеппе Пульїзі, парафіяльний священик району Бранкаччо в Палермо, на Сицилії. 25 травня цього року його було зараховано до лику блаженних під час урочистої Літургії на площі «Foro Italico Umberto I» в Палермо, за участю 80000віруючих. На згадку про цю подію 13 вересня по місту пройшли масові маніфестації, а також Св. Літургія, яку очолив архиєпископ кардинал Паоло Ромео.
О. Джузеппе Пульїзі прожив 56 років. За свідченням одного з розкаялися вбивць, священик, який в той момент повертався додому, зустрів найманців з посмішкою і зі словами «я чекав цього» . О. Пульїзі виріс і служив у палермському районі Бранкаччо, допомагаючи місцевій молоді уникнути мафіозної мережі. Незважаючи на отримувані погрози, він продовжував навчати підлітків і молодих людей принципам і цінностям благородства. Багато хто називав його «антимафіозним» священиком.
Мауріціо Артале, президент Центру «Отче наш» , заснованого о. Пульїзі в 1993 році, розповів в інтерв’ю Ватиканському радіо, що з самого початку свого служіння цей невисокий священик став орієнтиром для місцевої молоді та сімей:
«Ми з самого початку зрозуміли, що він – праведна людина, і вірили в нього. Досі на вулицях його рідного району люди кажуть, що о. Джузеппе – «дон Піно» заслужив це. Вся палермська філософія укладена в цьому виразі «Нам залишається лише віддати тобі честь, бо якби ти займався своїми справами, то дожив би до наших днів. Тим не менш, ми сподіваємося, що люди глибше сприймуть те, що о. Пульїзі зробив не тільки для Бранкаччо, але і для всього Палермо і помісної Церкви. Який сенс говорити про тематичні конференції, круглі столи, писати біографії нового блаженного, якщо все це не перетвориться на реальну близькість до страждаючих людей? Ініціативи, натхненні і розпочаті доном Піно, вимагають волонтерів для продовження його справи, – а це і багатофункціональний спортивний центр, і притулок для матерів- жертв жорстокого ставлення, і центр для колишніх ув’язнених, і два центри для пристарілих. О. Джузеппе Пульїзі вбили за цих людей. Двадцять років тому говорити, що «ті, хто використовує насильство – не люди, а схожі на звірів» , ходити по Бранкаччо разом з молоддю з плакатами –це не те ж саме, чим займаються багато сьогоднішніх асоціацій! О. Джузеппе був сповнений багатьох надій і був упевнений у всеперемагаючій силі Божого Слова».
«Через двадцять років завдяки цьому мученику в Бранкаччо багато що змінилося – зазначив Мауріціо Артале. – Як не парадоксально, те насіння, що мафія хотіла знищити, принесло безліч плодів. Нас теж не раз залякували, але якщо о. Пульїзі пожертвував своїм життям, то тільки для того, щоб надати сенс нашому власному. У нас є один засуджений до довічного ув’язнення, який виголосив зворушливі слова: «Я сподіваюся, що коли помру, то зможу зустрітися з о. Пульїзі, тому що багато роблю для його центру. Було б ганьбою не зустрітися з ним».
О. Джузеппе зустрів своїх убивць з посмішкою, такою знайомою із зображення до дня його беатифікації, але не тільки: він навернув їх! Один з розкаяних мафіозі так говорив на суді: «Ваша честь, я вбив 40-50 чоловік, не пам’ятаю точно скільки. Але одного я запам’ятав: отця Пульїзі. Коли я говорив йому, що це пограбування, він дивився мені в очі і посміхався. Це було не глузування, а тепле привітання. Це – диво о. Джузеппе. Його усмішка залишилася з нами, в нашій пам’яті і в наших серцях. Наш світ не вимагає героїв,– потрібні люди, які роблять свою справу, як вчив отець Пульїзі».
За матеріалами http://ru.radiovaticana.va
About The Author
