Франциск в “Твіттері” нагадує, що “віруючий” означає вірність до кінця

Папа 20 вересня написав ще один Tweet на тему вірності своїм обіцянкам, від яких залежить життя кожного віруючого − як земного, так і потойбічного. “Христос завжди вірний. Молімося, щоб і ми завжди були Йому вірні”, − написав Папа.

У багатьох своїх зверненнях до католиків і всіх християн Франциск згадує про важливість витривалості у вірності. А у своїй першій енцикліці, яка з’явилася в липні цього року, “Lumen fidei” (“Світло віри”), Понтифік пояснює людям третього тисячоліття:

“У вірі Христос не є тільки тим, у кого ми віримо, найвищим оголошенням Божої любові, але також тим, з ким ми об’єднуємося, щоб вірити. Віра не тільки дивиться на Ісуса, але дивиться з точки зору Ісуса, Його очима: бере участь в Його способі бачення. У багатьох сферах життя ми довіряємо іншим особам, які краще за нас знають справу. Довіряємо архітектору, який будує наш будинок, фармацевту, який дає нам ліки для нашого одужання, адвокату, який захищає нас в суді. Ми також потребуємо когось, хто був би надійним експертом в справах Бога. Ісус, Його Син, є тим, хто вчить про Бога.

Віра в Сина Божого, що став людиною в Ісусі з Назарету, не віддаляє нас від дійсності, але дозволяє нам зрозуміти її глибинну суть, відкрити, наскільки Бог любить цей світ i надалі спрямовує його до себе; в результаті християнин все більше бере участь і сильніше переживає свою подорож на землі.

Нагадування про зв’язок віри з правдою сьогодні найбільш необхідно саме внаслідок кризи правди. У сучасній культурі часто спостерігається тенденція ухвалення за єдину правду ту, яка пов’язана з технікою (…) З підозрілістю сприймається велика правда, та, яка пояснює все особисте і суспільне життя. Виникає питання, чи не такою була правда, яку поширювали великі тоталітарні системи минулого століття, правда, яка нав’язувала власну глобальну концепцію, щоб стерти конкретну історію окремої людини? Тому залишається тільки релятивізм, який не цікавиться вже питанням про істину всього, питанням, яке в основному є також питанням про Бога (…). Питання про правду є питанням про пам’ять, глибоку пам’ять, так як відноситься до того, що нас випереджає, i, таким чином, може згуртувати нас незалежно від нашого малого i обмеженого «я». Це питання про початок всього, в світлі якого можна помітити мету, a також сенс спільної дороги (…). Віра показує нам любов Бога Творця, схиляє нас до більшого шанування природи, так що ми визнаємо в ній записану Ним “граматику” i доручене нам житло, щоб ми його охороняли і доглядали; допомагає нам відшукати приклади розвитку, не керуючись лише придатністю і корисливістю, але, незважаючи на те, що творіння − це дар, якого ми всі боржники, вчить нас шукати справедливі форми правління, визнавати, що влада походить від Бога заради служіння загальному благу.
Коли зникає віра, з’являється небезпека, що зникнуть також фундаменти життя”, − пише Папа.

За матеріалами http://be.radiovaticana.va