Папа Франциск: нашим завданням є зуміти включитися у діалог з людьми сьогодення

Завданням комунікації у Церкві є вести людину до зустрічі з Христом. На цьому Папа Франциск наголосив, приймаючи у суботу, 21 вересня 2013 р., учасників Пленарної зустрічі Папської Ради суспільних комунікацій, що тривала від 19 до 21 вересня у Ватикані на тему «Мережа та Церква».

Подякувавши членам та радникам Папської Ради суспільних комунікацій за «служіння у важливій ділянці», Святіший Отець, насамперед, поділився своїми думками про важливість комунікації для Церкви. Він пригадав, що цього року виповнюється 50 років від прийняття Другим Ватиканським Собором декрету Inter mirifica, в якому йдеться про уважність Церкви до комунікації та її засобів, зважаючи на їх євангелізаційний вимір. І сьогодні, коли засоби надзвичайно розвинулися, ця увага не припиняється, зважаючи на те, що для багатьох ця сфера стала «життєвим середовищем».

І з цього, на думку Папи, випливає наступне запитання: яку роль повинна відігравати Церква своїми комунікативними дійсностями? «Думаю, що в будь-якій ситуації, – сказав він, – виходячи за рамки питання технологій, нашим завданням є зуміти включитися у діалог з людьми сьогодення, щоб зрозуміти їхні очікування, сумніви, сподівання». Адже багато людей «трохи розчаровані християнством, яке їм здається стерильним, зазнаючи труднощів саме у передаванні переконливим чином глибокого сенсу, дарованого вірою». І в «ері глобалізації» ми є свідками розгубленості, самотності, втрати сенсу життя, труднощів у творенні глибоких зв’язків. «Тому, – відзначив Святіший Отець, – важливо уміти діалогувати, входячи з духом розпізнавання також і у середовища, породжені новими технологіями, у суспільні мережі».

Але існує наступний виклик, який не полягає, насамперед, у технічному плані. Всі ми, за словами Папи, повинні поставити собі запитання також і про те, чи ми здатні нести Христа і в це середовище, чи здатні у ньому вести до зустрічі з Христом? Зусилля та ініціативи у цій сфері повинні передавати обличчя Церкви, як домівки, відкритої для всіх, передавати красу того всього, що є основою нашого життєвого шляху, передавати красу віри та зустрічі з Христом. «Ми маємо прецінний скарб для передавання, скарб, який приносить світло й надію. І в ньому існує велика потреба», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що все це вимагає належного приготування священиків, чернецтва та мирян, щоб служити також і в цій ділянці.

«Великий цифровий континент, – вів далі Папа, – це не лише технології. Він складається з реальних чоловіків та жінок, що вносять з собою все те, що мають всередині: власні сподівання, страждання, смуток, шукання істини, краси й добра. Існує потреба вміти вказати та внести Христа, ділячись радістю й надією, як Пресвята Марія, Яка принесла Христа до людського серця; існує необхідність вміти входити в туман байдужості, не заблукавши у ньому, потрібно вміти зійти в найтемнішу ніч, не дозволяючи опануванню темрявою і не гублячись у ній; існує необхідність вислуховувати ілюзії багатьох людей, але не дати їм себе спокусити, приймати розчарування, не впадаючи у гіркоту, доторкатися до розпаду інших, не дозволивши на те, щоб розчинилася та розпалася власна самобутність», – зазначив Святіший Отець, наголосивши, що «Бог, в Якого ми віруємо», бажає об’являтися «через наші засоби».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va