Повне спілкування зі Святим Престолом – єдиний шлях для примирення з лефевристами

Відносини між Святим Престолом і священичим братством Святого Пія Х залишаються «щирими та обнадійливими». Про це стверджується на початку об’ємного послання, яке направив архиєпископ Джозеф Августин Ді Нойя, віце-президент Папської комісії Ecclesia Dei, перед Різдвом членам французького Братства. Цей орган був створений в лоні Римської Курії для подолання «лефевристського розколу».

Послання містить два розділи – «Зберігати єдність Церкви» і «Місце священичого братства в Церкві». У них архиєпископ Ді Нойя аналізує труднощі минулого, що виникли у відносинах з Братством, у світлі констатації того факту, що «Папа Бенедикт XVI гаряче прагне подолати конфлікти в Церкві і з вашим Братством». Разом з тим, віце-президент «Ecclesia Dei» підкреслює, що незважаючи на певний прогрес у діалозі, «тон і зміст» недавніх заяв авторитетних представників Братства викликали «сумніви в реальній можливості примирення». У цих умовах, пише далі архиєпископ, слід уникати того, щоб діалог «в очах Церкви, громадської думки і, в кінцевому рахунку, для самих себе виглядав як важливий обмін, але без надії та результатів».

Владика наполягає на обов’язку зберігати єдність Церкви, згідно зі Святим Письмом і учительством Церкви. «Справжня єдність – це плід Святого Духа», стверджує представник Ватикану, однак «і наші рішення і наші дії дозволяють нам сприяти духовній єдності або ж йти проти натхнення Святого Духа». У зв’язку з цим прелат підкреслює важливість таких чеснот, як смиренність, лагідність, терпеливість і любов, які допомагають побачити благі наміри іншої сторони. Навіть якщо ми з ними не згодні, ми можемо проаналізувати їх «в дусі відкритості та доброї совісті».

Що стосується місця Братства Св. Пія Х в Церкві, архиєпископ вважає, що його слід шукати в духовності Братства, сформульованої в 1970 році, а саме: «підготовка священиків для служіння Народу Божому». Віце-президент «Ecclesia Dei» підкреслює, що від французького Братства зовсім не вимагають відмовитися від апостольської ревності, з якою діяв його засновник єпископ Лефевр. Йдеться про «оновлення» цієї ревності в підготовці служителів Христових. У харизму Братства не входить «завдання судити і поправляти богослів’я чи дисципліну інших в лоні Церкви»: ця задача покладена на Римського Папу.

З граничним реалізмом ватиканський єрарх задається питанням: «Чи може негайне церковне примирення покласти край підозрам і недовірі в обох сторін? Швидше за все, це не так просто». Адже спочатку слід зцілити наші душі, очистити їх від гіркоти і взаємних докорів, що накопичилися за тридцять років. «Але те, до чого ми прагнемо, – додає автор послання, – не є людським діянням: ми шукаємо примирення і зцілення по Божій благодаті». «Єдиним майбутнім для священичого Братства, – пише на закінчення свого послання архиєпископ, – може бути шлях повного єднання зі Святим Престолом, безумовне прийняття сповідання віри у всій її повноті, разом з Таїнствами і устроєм церковного і пастирського життя». Послання завершується закликом святого апостола Павла, зверненого до ефесян: «Поступати гідно покликання, що до нього покликано, зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, терплячи один одного любов’ю, намагаючись зберігати єдність духу в союзі миру».

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va