Святий Тома з Аквіну про владу Римських Архиєреїв

Вибрані глави з «Книжечки проти помилок Греків» св. Томи Аквінця про першенство і владу Римських Первосвящеників. З латинської на українську перекладено з оригінального тексу «Libellus contra errores Graecorum editus a fratre Thoma de Aquino ordinis fratrum predicatorum ad precespape Urbani ». Український переклад «Католицький Оглядач»© 2013 р. Усі права застережені.

Глава 32 – Римський Первосвященик – перший і найвизначніший між усіма єпископами

Помилка тих, які кажуть, що Христовий Намісник, Первосвященик Римської Церкви, не має першості у Вселенській Церкві, подібна до помилки тих, які кажуть, що Дух Святий не походить від Сина. Сам Христос, Син Божий, освячує Свою Церкву і запечатує Духом Святим, як Своїм знаком і печаттю. Так само Христовий Намісник своєю першістю і опікунським управлінням, як вірний слуга, утримує цілу Церкву Христову, яка його слухає. Але існує потреба з визначальних слів грецьких Отців і вчителів показати, що згаданий Христовий Намісник має повноту влади над цілою Христовою Церквою.

А те, що Римський Архиєрей, наслідник Петра і Христовий Намісник, перший і найвизначніший з усіх єпископів, чітко вказує канон Собору: «Згідно з наукою Письма і канонів, пресвятого єпископа старого Риму шануємо як першого і найвизначнішого з усіх єпископів».

А це одне згідне зі словами Святого Письма, яке і в Євангеліях і в Діях Апостольських Петру надає перше місце з усіх апостолів. Тому Златоуст у Викладі Євангелія згідно з Матеєм дає таке тлумачення ось цих слів: «Приступили до Ісуса учні й спитали Його: «Хто найбільший в Царстві Небеснім?» – каже: «Якесь чисто людське згіршення учні отримали і не могли вже його приховувати в собі й не могли вже більше витримувати душевний неспокій, коли бачили, що Петра ставиться їм за очільника і дається йому більша честь».

Глава 33 – Це Первосвященик має всеохоплюючу зверхність над цілою Христовою Церквою

Ось з чого бачимо, що згаданий Христовий Намісник має всеохоплюючу зверхність над цілою Церквою Христовою. Воістину читаємо в документах Халкедонського собору, що цілий Собор проголосив Папі Леону: «Многая літа Леону – Пресвятому Апостолику й Вселенському Патріярху!»

А Златоуст у Тлумаченні Матеєвого Євангелія каже: «Син на цілому світі дав Петру владу, яка належить Отцю і самому Сину, і смертній людині вділив довіреність над усім, що є на Небесах; дав йому ключі, щоб поширив Церкву по цілому світі». А у 85 гомілії на Іванове Євангеліє каже: «Якову призначив одне місце, а Петра – за предстоятеля і вчителя цілого світу». І так само в Тлумаченні Діянь Апостольських: «Петро від Сина прийняв владу над усім, що належить Сину, не як Мойсей тільки в одному народі, але над цілим світом».

Це видно також зі слів Святого Письма, бо Христос без винятку довірив йому Своїх овець, сказавши: «Паси овець моїх!» та «І буде одне стадо і один пастир».

Глава 34 – Цей Первосвященик має в Церкві повноту влади

Зі слів Отців також можемо довідатися, що Римський Архиєрей має в Церкві повноту влади. Каже нам Кирило, Александрійський Патріярх у свої книзі «Скарбниця»: «Так, як Христос, Провідник і Жезл Церкві з поган і з Ізраїлю, від Отця прийняв повноту влади над усяким Верховенством і Владою і над всім, що є, щоб Йому все поклонилося, так і Петрові та його наступникам довірив повноту влади». І далі каже: «Нікому іншому, а тільки Петру Христос дав Свою повноту влади, і дав її тільки йому». І далі каже: «Ноги Христа – це його чоловіцтво, він як людина, якій ціла Трійця дала найповнішу владу, яку один з Трійці собі взяв і в єдності особи привів до Отця, понад усяке Верховенство і Владу, щоб йому покланялися всі ангели Божі. Цю владу через Таїнство і владу довірив Петру і його Церкві».

А Златоуст на питання болгар відповідає, кажучи в ім’я Христове: «Три рази тебе запитую чи любиш ти мене, бо три рази через малодушність і страх ти мене затаїв. А зараз, коли ти навернувся, – щоб брати не подумали, що ти втратив ласку і владу ключів – підтверджую тобі перед ними ту повноту влади, яка є моєю, бо ти мене любиш».

А це також довідуємося зі слів Святого Письма, бо Господь у всеохоплюючий спосіб сказав Петрові: «Що розв’яжеш на землі, буде розв’язане і на Небесах».

Глава 35 – Римський Первосвященик має ту саму владу, яку Христос уділив Петрові

Також можемо спізнати, що Петро, як Христовий Намісник, а Римський Первосвященик, як Петрів наслідник, мають ту саму владу, яку довірив Христос Петрові. Адже канон Халкедонського собору каже: «Якщо який єпископ буде проголошеним «без честі», то нехай має право відкликання на все блаженного єпископа старого Риму, якого вважаємо Петром, Скелею милосердя, а він сам в ім’я Бога має право і владу судити про погану славу звинуваченого єпископа на основі ключів, які сам Господь йому дав». І далі: «І все, що він вирішить, нехай буд дотримане, бо він – наслідник на Апостольському Престолі».

Так само і Кирило, Єрусалимський Патріярх, каже в ім’я Христове: «Ти помреш, а я – без кінця. З усіма, яких я поставлю на твоє місце, з усіма ними я буду Таїнством і Владою, як був із тобою». А Кирило Александрійський у книзі «Скарбниця» каже, що апостоли «у Євангеліях і Посланнях підтвердили, що Петро і його Церква замість Господа, даючи йому місце на всякій пораді й зібранні, в усякому виборі й переконанні». І далі каже: «Його – Петра, згідно з божественним правом, всі почитають і перші світу йому коряться як Господу Ісусу».

А Златоуст каже, говорячи в ім’я Христове: «Паси овець моїх, тобто замість мене будь Предстоятелем братів».

Глава 36 – Йому належать рішення стосовно віри

Також цілком зрозуміло, що згаданому Первосвященику належиться приймати рішення стосовно віри. Каже Кирило Александрійський у своїй книзі «Скарбниця»: «Щоб ми залишалися членами, пов’язаними з нашою головою – Апостольським Престолом Римських Первосвящеників, від них мусимо приймати те, що потрібно вірити і чого дотримуватися…» І Максим [Ісповідник] у Посланні всім Східним каже: «Усі кінці землі, які Господа щиро прийняли, і католики, які всюди по світі ісповідують православну віру, дивляться на Римську Церкву як на сонце, від якого приймають світло католицької і апостольської віри». І це є правильно, бо читаємо, що Петро, через Боже об’явлення, першим визнав православну віру, коли говорив: «Ти – Христос, Син Бога Живого». Тому Христос йому й говорить: «Я за тебе молився, щоб не применшувалась твоя віра».

Глава 37 – Він Глава всім Патріярхам

Цілком зрозуміло, що він є Главою всім решта Патріярхам. Адже Кирило чітко каже, що тільки йому, тобто Апостольському Престолу Римських Первосящеників, належить право «спам’ятовувати, карати, встановлювати, визначати, розв’язувати і зв’язувати замість того, що все сотворив». А Златоуст каже, що «Петро – пресвята голова блаженних апостолів зібрання і добрий пастир». А це також чітко виходить зі слів Господа, Який каже: «А ти як прийдеш до тями, утверджуй своїх братів у вірі».

Глава 38 – Послух Римським Первосвященикам необхідний для спасіння

Також зрозумілим є, що послух Римським Первосвященикам є необхідним для спасіння. Кирило у своїй книзі «Скарбниця» каже: «Тому, брати, якщо йдемо за Христом, потрібно слухати Його голосу, залишаючись у Петровій Церкві, а не розбухати гордістю, щоб нас прадавня змія, заради нашого перепирання, як колись Єву, не вигнала з раю».

А Максим [Ісповідник] у Посланні всім Східним каже: «Твердимо, що Вселенська Церква, за наказом Спасителя, зібрана і заснована на Петровому ісповіданні. У ній, заради спасіння душ наших, мусимо залишатися і її слухати, зберігаючи її віру й ісповідання».