Слово Митрополита Львівського в день пам’яті Святого славного великомученика Димитрія Мироточця
Слово Митрополита Львівського
в день пам’яті Святого славного великомученика Димитрія Мироточця
Ів 15,17-16,2.
Святий Димитрій народився у Македонії, в Солуні. Цісар Максиміян доручив йому переслідувати християн, не знаючи того, що той був тайним християнином. Димитрія дуже добре виховали батьки у християнському дусі, тому цісар переконався про його служіння Богові. Цей, відданий Богу муж, розпорядився на випадок смерті, щоби його майно було роздано бідним, коли його переслідуватимуть і вб’ють. Димитрій був військовою людиною, мав певний маєток, з якого міг користати й добре жити. На це побожний молодий чоловік не зважав, бо у нього на першому місці було: вірність Богові та любов до нього. Був кинутий у в’язницю, з якої поблагословив Нестора, що йшов боротися проти цісарського велетня Лія, який кидав християн на списи з піднесеного майданчику. Молодого Нестора висміяли, коли він вийшов на арену, щоби боротися проти велета. Однак, цей, уповаючи на Ісуса Христа, легко підняв над головою Лія та кинув його на списи, де той помер. Нестора усікли мечем, став мучеником за віру в Бога. Димитрія відразу закололи списами у в’язниці в 306 році, так він став великим мучеником. Слуга Димитрія, Лупп, взяв перстень та плащ великомученика Димитрія і допомогою цих речей оздоровляв недужих та виганяв бісів. На гробі великомученика Димитрія діялися різні чуда. Оздоровлений при гробі святого Димитрія вельможа Леонтій з Ілирії, побудував на честь святого величаву церкву. При гробі цього святого великомученика діялися різні чуда, що швидко ширилося по краю. І в нашій Україні побудовано багато церков в честь святого і славного великомученика Димитрія Мироточця, до якого з молитвами та проханнями прибігає наш вірний народ. Він боровся за вічне життя з Богом і здобув його ціною крові, подібно, як нашого Господа, його пробили списами. На честь великомученика Димитрія написані літургійні служби, на яких ми молимося такими словами: «Ублагай, великомученику Димитрію, Життєдавця Господа і Царя небесних Сил, щоб він сподобив небесного Царства і вінців слави тих, хто тебе прославляє» (Утреня св. влмуч. Димитрія, ірмос п.9).
Святі мученики помирали за віру в Христа не тому, що не цінили свого життя, але тому, що без жодного сумніву вірили у щасливе вічне життя. Вони добре розуміли тимчасове життя на землі. Знали, що і так помруть, тому не втрачали моменту, щоби прославити Господа смертю мучеників, героїв Бога, якому виражали свою вірність та любов до кінця. Ці святі чудо врозуміли, що «… прагнення тіла (веде) до смерті, а прагнення духа – до життя і миру» (Рм 8,6). Віддавали тіло на смерть, щоб у вічності одягнутися у невмируще духовне тіло слави. Святий апостол Павло пише у своєму листі до коринтян: «Сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне» (1Кр 15,44). Вічне щастя не можна рівняти із вигідним та багатим життям на землі. Людина завжди має вибір, щоб жити праведно й справедливо на землі, або кривдою та насильством здобувати маєтки. Так, це – правда, що багато заможних людей здобули багатства своїм чесним трудом. Вони вміють ділитися з тими, хто потребує допомоги, хто знаходиться у крайній необхідності та радо простягають щедру руку помочі. Навіть ті, хто скривдили інших, можуть щедрими милостинями виправляти положення свого духовного стану. Господь завжди очікує покаяння людини, її щирості та бажання направити втрачений час. Святі дуже добре розуміли тимчасовість усього створеного, тому, навіть ціною свого життя «купували» щасливу вічність!
Запах пахучого духовного мира святого великомученика Димитрія розійшовся по усій землі на славу Пресвятої Трійці! Про його подвиг відомо в усій святій Церкві. Святий Іван Золотоустий такими словами заохочує, щоб жити відважно, гідно та по-християнському: «Не після того, як мученик потерпів усікновення, він стається мучеником, але з цього самого часу, коли він виявив готовність (померти за) визнання, він уже мученик, хоч би не потерпів мученицької смерті» (св. Ів. Золот., на Пс 95 п.6). Таких богатирів віри свята Церква нараховує тисячі тисяч! Гарний приклад дала нам пресвята Богородиця, яка з великою вірою та відвагою стояла при хресті, на якому помирав її Син. Вона показала готовість також померти мученицькою смертю! Таким лицарями віри може стати кожна людина, коли виявить готовість померти з любові до Христа. І це діється кожного дня в залежності від християнського життя. Не усі це здобудуть, бо хтось може вчинити постанову мучеництва, але своїм життям, різного роду прогрішеннями, буде свідчити протилежне, – це уже не мучеництво. «Бажаймо великого», – як написав наш патріарх Йосиф (Сліпий), бажаймо святого та небесного, не потураючи гріхові та відважно, борючись зі спокусами цього віку! Хай святий великомученик Димитрій допомагає нам збагнути вартість вічного життя! Святий славний великомученику Димитріє, молися до Господа, щоб спасенні були наші душі!
+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ
8 листопада 2013 р.Б. Архикатедральний Собор Святого Юра
Джерело: www.ugcc.lviv.ua
About The Author
