Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Четвер 21-го тижня

Євангеліє

Лк.9,7-11

«Оздоровляв тих, що потребували того»

Бог у Своїй великій любові хоче допомогти кожній людині, оздоровити кожного з нас, проте Він може це зробити тільки для того, хто цього справді потребує, хто є свідомим своєї потреби.

Тому маємо спочатку для себе вирішити чи ми справді хочемо оздоровлення, серйозної зміни? Чи ми усвідомлюємо те, що стан, в якому перебуваємо, не є до кінця нормальний?

Бог оздоровлював, оздоровлює і буде оздоровлювати, але чи ми цього потребуємо і цього хочемо?

Апостол

Кол.1, 24–29

«Його ми проповідуємо»

Перші учні, апостоли не закінчували богословських студій, не мали особливого впливу у середовищі де перебували, не мали великих коштів, друкованих видань та інших засобів інформації, але вони несли Боже слово, проповідували, свідчили про Господа.

Часто ми можемо маємо переконання, що я не здатен, не спроможен особисто, або обставини мені не сприяють, щоб я проповідував. Але всюди і повсякчас Бог робить нас здатними проповідувати. Завжди ми спроможні й можемо проповідувати. Але маємо бути свідомі цього нашого покликання.

Бог ставить нас в конкретні ситуації нашого життя, де хоче, щоб ми несли проповідь Євангелії. Богові йдеться про нас і про тих, кому ми маємо проповідувати, Він очікує нашого свідчення, нашої проповіді у тих обставинах, в які Він нас поставив. Тому завжди пам’ятаймо про те, що Бога ми проповідуємо не стільки словами, а більше своїм життям.

+Венедикт