Край, у якому палять церкви

У самому лиш Татарстані минулого року згоріло сім храмів.

За останній рік у Татарстані — республіці з переважною мусульманською більшістю у центральній Росії — підпалено сім християнських святинь. Численними є також замахи, як і тиск щодо місцевих немусульман, аби приймали іслам. Це явище набуло таких розмірів, що президент республіки Рустам Мінніханов публічно висловив занепокоєння та обіцяв особисто поцікавитися цією справою.

Дві найновіші події з цього шерегу занотовано 28 і 29 листопада у різних регіонах цього суб’єкта Російської Федерації. Місцева прокуратура говорить про «ще незнаних екстремістів», а в разі доведення провини їм загрожує покарання у 20 років ув’язнення. Офіційно говориться про акти вандалізму, цільових підпалах та порушення свободи совісті й віросповідання. Слідчі органи, однак, вимагають застосовувати до таких випадків термін «акти тероризму».

В інтерв’ю для агенції «Интерфакс» російский православний священик о. Дмітрій Сізов, який душпастирює у селі Хрещені Казилі (Крещёные Казыли), сказав, що «вся його спільнота знає, що це [пожежі у церквах] — справа рук ваххабітів». Він звернув увагу, що в деяких татарських селах, де переважають християни, діють «фундаменталістські агітатори, які пропонужть вірним перехід на іслам».

«Священики мовчать, оскільки бояться, що їх можуть звинуватити у розпалюванні релігійної ненависті», — додав о. Дмітрій.

Президент Мінніханов запропонував нагороду в мільйон російських рублів за надання інформації, корисної для розпізнання винуватців підпалів. Одночасно з цим розпочато слідство у справі терористичної змови, після того як під кінець минулого місяця було викрито вибухові пристрої (які, на щастя, не спрацювали) у Нижнєкамському та Алексєєвському районах.

Релігійні провідники тієї місцевості, мусульмани і православні, закликали свої спільноти вірних не піддаватися тому, що вони назвали «провокацією», скерованою на «знищення добрих міжрелігійних стосунків, які упродовж століть розвинулися у цьому надволзькому регіоні».

«Вандалізм проти об’єктів та місць культу є прямою образою почуттів віруючих, і винуватці заслуговують на широке громадське засудження», — каже спільна заява митрополита Казанського і Татарського Анастасія та муфтія Татарстану Каміля Самігулліна.

За радянських часів Татарстан був автономною республікою в межах нинішньої Російської Федерації, отже, мав нижчий статус, ніж союзні республіки, такі як Україна чи Казахстан. 30‑го серпня 1990 року Татарстан формально проголосив незалежність, але залишився невіддільним від Росії. Його площа становить трохи більше за 68 тис. кв. км., проживає там близько 3,8 млн. чоловік. Серед віруючих переважають православні, оскільки росіяни становлять більшість мешканців, а корінне населення — татари — загалом беручи, визнає іслам суннітського напрямку.

Джерело: CREDO