Гомеопатія суперечить християнському свідогляду

ПИТАННЯ: Як християнину ставитися до гомеопатії ?

ВІДПОВІДЬ: Для приготування гомеопатичних ліків сировину (продукт рослинного, тваринного або мінерального походження) змішують з алкогольним розчином, в результаті чого виходить так званий «материнський розчин». Приготування ліків пов’язано з його багаторазовим розведенням. При першому розведенні одна частина активної речовини змішується з 99 частинами розчину води і алкоголю. При наступному розведенні одна частина отриманої рідини знову змішується з 99 частинами води і алкоголю. І так багато разів. На упаковці зазвичай є позначення: 15 СН, 5 СН, – де число показує скільки разів було розведено ліки. Гомеопатичні засоби виготовляють у вигляді пігулок, сиропів, гранул і т.д. Приготовлені з сахарози і лактози гранули просочують «гомеопатично активними» речовинами. Зміст початкової субстанції в ліках незначний, самі гомеопати визначають його як «нескінченно мала доза». Болгарська фізик Тінчев пише: «Активна речовина в гомеопатичних ліках розведена так сильно, що на один її атом припадають мільйони атомів розчинника». Це одна з особливостей, яка спонукає нас задатися питанням, що саме лікує, якщо препарат майже не містить активної речовини.

Інша особливість – сам процес приготування. Збовтування рідини (гомеопати називають його динамізацією або потенціонуванням) нібито посилює лікувальні властивості розчину. Засновник гомеопатії Самуель Ганеман у своєму творінні «Орган лікарського мистецтва» пише, що одним із способів впливу на хворобу є магнетизм (те, що використовують екстрасенси ). «За допомогою магнетизму, – продовжує Ганеман, – сильна воля людини, яка впливає на хворого через контакт і навіть на певній відстані, може передати йому життєву енергію від здорового магнетизатора».

Сьогоднішні гомеопати не пояснюють, звідки береться лікувальна сила їхніх препаратів. В одній з рекламних брошур читаємо: «Навіть якщо механізм дії гомеопатичних ліків не повністю відомий, вважається, що вони стимулюють організм і активізують потенціал здоров’я, закладений в нас самих».

Гомеопат Володимир Журавльов так пояснює дію препаратів: «Гомеопатичний препарат має енергоінформаційний заряд, яким і здійснюється вплив на меридіани. Більш того, гомеопатичні препарати діють навіть в руці, без прийому». І далі: «Інформаційне поле всередині препарату залежить від людини, яка цим займається, від його доброго або поганого настрою. Так, в старих гомеопатичних аптеках рекомендували працювати тим, хто добре виспався, у кого все нормально в сім’ї».

А ось слова Валентина Федосова з клініки альтернативної медицини «Інтермед»: «Злість людини не повинна знаходитися поряд з гомеопатичними препаратами, тому що вона «закриває» їх. На гомеопатичних препаратах записані певні вібрації, як і на магнітній стрічці».

Доктор хімічних наук Сільвано Фузо, член Італійського комітету з контролю за повідомленнями про паранормальні явища, стверджує: ніхто ще не довів, що ефективність гомеопатії перевершує ефект плацебо. Більше того, концепції гомеопатів – динамізація, енергоінформація – не належать до сфери науки. Фузо каже, що гомеопатичні засоби в цілому є нешкідливими, оскільки вони не містять активних речовин. Але це не означає, що гомеопатія позбавлена ризиків. Часто ті, хто довіряють себе гомеопатії, відмовляються від науково обгрунтованих типів терапії, що призводить нерідко до найважчих наслідків. Багато прихильників гомеопатії пояснюють ефективність препаратів «містичною життєвою енергією», стверджуючи, що традиційна медицина не в змозі дати пояснення дієвості гомеопатії. Саме поняття «енергії» має чітке наукове визначення, але в устах прибічників псевдонауки воно набуває найфантастичнішихі аспектів. Словом «енергія» пояснюється все на світі, однак не пропонується жодних доказів існування самого феномена.

Кілька років тому в Римі проходив симпозіум «Етика і духовність здоров’я» під егідою Папської ради з охорони здоров’я. Велику увагу було приділено саме гомеопатії. Учасники симпозіуму помітили, що останнім часом деякі гомеопати почали застосовувати і наукові методи, а також була підкреслена роль води як основи усякого лікування і життєвої необхідності для організму. У будь-якому випадку, питання так і залишилося відкритим – таким же відкритим, як і сам симпозіум, що зібрав представників різних віросповідань.

Багато хто задається питанням, яке офіційне ставлення Католицької Церкви до гомеопатії. Відповідь на це питання можна знайти в документі «Ісус Христос – носій живої води», опублікованому Папською радою з культури в 2003 році. У другому параграфі другого розділу цілком недвозначно гомеопатія ставиться в один ряд з езотеричними практиками. І хоча чіткого визначення гомеопатії там не дається, по контексту зрозуміло, що ці практики представлені як засновані на світогляді, що суперечить християнському, про що йде мова в 2117 параграфі Катехизму Католицької Церкви.

За матеріалами Радио Ватикан