Постать Митрополита Андрея важлива не лише для греко-католиків, – владика Ігор

Вчора, 17 січня, у приміщенні Митрополичих Палат на Святоюрській горі відбулося обговорення Проекту створення пам’ятника Андрею Шептицькому. Там зібралися представники УГКЦ на чолі з Митрополитом Ігорем, оргкомітет та група співавторів проекту, депутати міської ради і представники громадськості.

Увічнення постаті Шептицького має значення не лише для УГКЦ, оскільки Митрополит був взірцевою постаттю не лише для своїх вірних. «Постать Митрополита Андрея важлива не лише для греко-католиків. Шептицький вболівав і за православних, скажімо, коли на Холлмщині палали церкви, то він подавав свій могутній голос, щоб це припинити. Він був людиною Церкви і нашого народу, тому вартує, щоб цей добрий пам’ятник виріс в доброму місці», – наголосив Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський.

Оскільки цього року виповнюється 70 років з дня смерті Андрея Шептицького, а наступного Церква готується відзначати 150-річччя від дня його народження, то встановлення пам’ятника є одним з проектів, які в УГКЦ планують підготувати до цієї дати – 26 липня 2015 року. Як розповів владика Ігор, серед іншого готують ґрунтовну біографію Митрополита, ведуть підготовку беатифікаційного процесу, оскільки в Америці відбулось чудо оздоровлення за посередництвом Андрея Шептицького, вже була презентована книга «365 днів із Великим Митрополитом. Роздуми на щодень». Можливо, до річниці підготують якийсь музичний твір: ораторію чи лібрето, що зараз обговорюють і шукають кошти.

«Хочу, щоб цей пам’ятник постав і був кожному українцеві дорогий», – сказав владика Ігор і закликав усіх небайдужих долучитися до встановлення пам’ятника Митрополитові Андреєві, підтримати напрацювання і робити все можливе, щоб ця скульптура повстала.

Про потребу спорудити пам’ятник Андрею Шептицькому, якого не лише греко-католики вважають духовним взірцем, у Львові говорять вже давно і на громадському рівні, і на рівні Львівської міської ради. Ухвалу щодо цього затвердили ще на початку 90-х, а останні три роки відбувається розробка проекту пам’ятника та погодження документів. Згодом 23 вересня 2013 року депутати Львівської міської ради, у відповідь на звернення Верховного Архиєпископа Києво-Галицького УГКЦ, затвердили ухвалу, якою зокрема погодили курії Львівської Архиєпархії УГКЦ місце розташування земельної ділянки та надали дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 3140 га на площі Св. Юра в постійне користування для збереження та використання скверу. Саме там запланували спорудити пам’ятник митрополитові Андреєві Шептицькому, це рішення підтримали 60 депутатів Львівської міської ради.

Встановлення пам’ятника також передбачено планом віднови Святоюрської гори з реконструкцією площі св. Юра і впорядкуванням Митрополичих садів, який розглядали 27 листопада минулого року на засіданні архітектурно-містобудівної ради департаменту архітектури Львівської міської ради.

Ініціатором спорудження у Львові пам’ятника Андрею Шептицькому була Курія Львівської Архиєпархії УГКЦ ще наприкінці 2009 року. Львівська організація Національної спілки архітекторів України затвердила програму та умови всеукраїнського відкритого конкурсу на найкращу концептуальну ідею пам’ятника.
Журі визначилося, що за основу візьмуть скульптурну прижиттєву роботу авторства Андрія Коверка 1932 року, яку пропорційно збільшать до висоти 7 метрів, щоб пам’ятник одночасно і відображав велич постаті Шептицького, але й був камерною частиною скверу і площі. До проекту встановлення пам’ятника входить реконструкція скверу і площі, побудова паркувальних місць для транспорту і перенесення дороги.

«Перший конкурс був організований ще 1992 року, з того часу йде 22-й рік. Проект відбувся у два тури, за результатами яких була визначена група авторів, які й підготували проект пам’ятника», – наголосив архітектор Ігор Кузьмак, директор ТзОВ «Укрдизайнгруп», який презентував здобутки робочої групи авторів. Зокрема, Ігор Кузьмак зауважив, що попри повідомлення у ЗМІ та соцмережах, що Церква і автори не радяться з громадськістю, конкурс був всеукраїнського масштабу, його два тури, під час яких розглянули 38 проектів, були відкритими. Також вже відбувалось приблизно чотири засідання з громадськістю, і чергове обговорення з депутатами міської ради зорганізували, щоб з перших вуст ознайомити з проектом, його кошторисом і проблемами, які треба розв’язати для його втілення.

Найкращим місцем для пам’ятника, яке журі обрало ще до проведення конкурсу, невипадково вважають площу на Святоюрській горі, оскільки саме це місце було одним з важливих центрів громадського життя львів’ян ще з середини ХVІІІ ст. Церква активно впорядковувала прилеглі до своїх будівель території, одною з яких є площа св. Юра, яка належала Церкві задовго до того, як почалось будівництво корпусів «Львіської Політехніки». Це ґрунтовно дослідили вже автори проекту. Згодом церкву св. Юра «відрізали» від площі дорогою, чим змаргіналізували її значення. Отож логічним було б відновити цю прадавню історичну частину міста, яка може стати важливою не лише для його мешканців, а й для чисельних туристів і паломників.

Попри чималу підтримку ідеї серед громадськості, виникають спекуляції навколо правових, архітектурних, фінансових та екологічних питань, які не базуються на реальній інформації.

Зокрема, як стало відомо під час обговорення, для втілення проекту на цій території немає жодних інженерних перешкод, що суттєво економить кошти. Щоб змінити локалізацію дороги, треба перекласти лише один газопровід середнього тиску. Вартість пам’ятника становитиме приблизно 1 млн. гривень, вартість дороги 6-8 млн., а весь проект разом з перебудовою площі та скверу мав би обійтися місту приблизно 22 млн. грн. До того ж, сквер і так потребує коштовного відновлення, чи з пам’ятником, чи без нього. Тому логічніше було б все ж втілювати проект, який передбачає усі складові, а не сам пам’ятник. Спекуляції щодо шкоди екології і знищення скверу теж спростували. Як виявилось, вже зараз, згідно з дослідженнями, у сквері з 170 дерев – 60 хворі. А з 27 дерев, які треба зрізати під автомагістраль, хворих 19.

Така трансформація площі Св. Юра покликана не лише створити місце для скульптури, а найперше спростити життя мешканцям Львова, натомість є серйозні закиди щодо цього проекту, зокрема невдоволене керівництво університету «Львівська Порлітехніка»:«Сьогодні Церкву висвітлюють в найгіршому світлі, що вона не знає потреб студентів», – сказав Ігор Кузьмак.

Однак, на користь саме цього проекту і плани УГКЦ зробити Святоюрську гору відпустовим місцем, куди змогли б приїжджати паломники з усього світу, що є додатковим способом фінансуванням міста. Про це розповів о. д-р Севастіян Дмитрух Голова Комісії Сакрального мистецтва УГКЦ.

Під час зустрічі автори проекту продемонстрували трихвилинний відеоролик, в якому можна було побачити, як виглядатиме площа Св. Юра з усіх під’їздів до неї.

Під час загального обговорення відбулась дискусія щодо можливостей міста і дотримання потрібних процедур, однак усі присутні підтримали думку, що пам’ятник Шептицького у Львові потрібен. «Місто і громада Львова потребують цього пам’ятника! А той, хто акцентує увагу лише на неможливості втілення цього проекту, без сумніву, хоче його загальмувати», – сказав член конкурсного комітету, депутат Львівської міської ради Ярослав Музичко.

Варто згадати, що в 30-х роках ХХ ст. у Львові було два пам’ятники Шептицькому, а зараз скульптури Великого Митрополита є лише у Галичі та Яворові, пам’ятник братам Шептицьким є у Прилбичах, а днями про бажання спорудити пам’ятник Андреєві Шептицькому до 150-ї річниці від дня народження оголосили у Івано-Франківську. Постає питання: чому Львів, який найбільш дотичний до постаті Шептицького, й досі не може спорудити пам’ятника Митрополиту Андрею?