Християнське слово для братів і сестер в ув’язненні
«Я був у в’язниці, а ви мене не відвідали»
(Пор. Мт. 25, 43)
Ісус Христос ототожнює себе з в’язнями. Важко собі уявити, а ще більше повірити, що Ісус Христос співстраждає з утримуваними у в’язницях. Також важко для тих, хто на волі, сприймати покараних за своїх ближніх. Якщо таке ставлення ще якось можливе по відношенню до родичів, то до чужих, горе ув’язнених, далеко не всіх нас переймають милосердні відчуття. Але усіх християн слова Святого Євангелія «Я був у в’язниці і ви мене не відвідали» (Пор. Мт. 25, 43), спонукають задуматись над нашою вірою і «якщо ти був в малому вірний, над многими тебе поставлю» (Пор. Мт. 25, 21), то ми – люди усіх громадянських рівнів – повинні відізватись в своєму сумлінні і привернути практичну увагу на слова Ісуса Христа.
Завданням усіх християн є пробудити свою чуйність до тих, хто є позбавлений волі. Адже воля в житті є найдорожчим даром Божим для людини, і позбавлення цієї волі усіх, хто справедливо покараний, має на меті каяття перед Богом і народом. Народ має виражати свою моральну гуманність, щоб ставитися до них з християнською вирозумілістю, як до людей, які переносять важкий тягар покути і допомогти їм, щоб вони не втратили надії на Божу поміч, милосердя, співчуття і наших старань підтримки їх. Наше суспільство має задумуватися над змінами кримінального законодавства, щоб віднайти шляхи покути, які б не були пов’язані із втратою свободи.
Тим закликаю усіх вірних, що входимо в святий час Посту, щоб усі могли покаятися, бути справедливими і творити діла милосердя. А якщо говоримо про в’язнів, то усі службовці пенітенціарної служби, які допильновують справедливості, нехай пам’ятають про належне, що стосується ув’язненої людини, людини в якій живе Ісус Христос. Тому усі, що несуть покуту в своїх провинах, потребують нашого людяного ставлення.
Напоминаю тих, хто визначає вину, виносить осудження і міру покарання, щоб не допустити невинних до покарань. Історія християнства має цей гіркий досвід. Адже несправедливість волає до неба про помсту. Нехай це не повторюється в нашому житті.
«Сьогодні багато хто скеровує свій погляд у бік Церков із виразним чи непрямим запитанням: що маємо робити? З таким самим питанням приходили сучасники і до Івана Хрестителя, а він відповідав їм силою Святого Духа, закликаючи до переміни серця, до навернення: «Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить». Прийшли також митарі христитись і йому мовили: «Учителю, що маємо робити?» А він сказав їм: «Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть». Вояки теж його питали: «А ми що маємо робити?» Він відповів їм: «Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею». (Лк. 3, 11-14)» (Звернення єпископів УГКЦ з приводу суспільно-політичної ситуації в державі).
Слідуючи цим святим закликам, передовсім ми християни повинні постити, молитись і творити діла милосердя, щоб свої серця збагатити благодаттю і цією ж благодаттю схилити серця заблуканих у вірі до єдності у діяльній християнській любові.
Закликаю святого Архистратига Михаїла, переможця зла, до нашого життя, щоб кожен до нього вдався з вірою, а Він служитель Божих справ «як на небі, так і на землі» допоможе усім нам увійти в радість Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.
Благословення Господнє на Вас!
† Михаїл
Дано у Києві 1 лютого 2014 року Божого.
Департамент Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України
About The Author
