Дослідники Туринської плащаниці досліджують “техніку” розп’яття

Спеціалісти, що входить до міжнародної групи дослідників, що займаються вивченням Туринської плащаниці, прийшли до висновку, що смерть на хресті могла бути більш болісною, ніж вважалося раніше. Дослідження, проведені вченими останнім часом, поставили питання про “техніку” страти на хресті. Про це повідомила в п’ятницю Британська газета The Daily Mail.

Як відомо, Туринська плащаниця являє собою чотириметрове лляне полотно, в яке було загорнуте тіло Ісуса Христа після Його стражданнь і земної смерті. Найбільш ранні зі збережених письмових свідчень про зберігання Туринської плащаниці відносяться до 1353. Проте в 2010 році з’явилися повідомлення істориків з посиланням на секретні Архіви Ватикану про те, що плащаницю ще в XIII столітті зберігав Орден тамплієрів. В даний час плащаниця зберігається в соборі Івана Хрестителя в Турині. Вірні переконані, що на плащаниці залишилися справжні Відбитки Лику і тіла Ісуса, від чого Туринська плащаниця цінується як одна з найважливіших християнських реліквій.

Вчених, у підходах до вивчення плащаниці, насамперед цікавило питання про час її появи. Результати досліджень, що з’явилися в 2013 році, підтвердили припущення, що Плащаницю можна датувати часом Ісуса Христа. Вчені університету Падуї дійшли висновку, що тканина, на якій закарбувалися обличчя і контури тіла розп’ятої людини, належить до I століття. А професор Туринського університету Альберто Карпентьєрі заявив нещодавно, що землетрус, який стався в Єрусалимі в 33 році, міг стати причиною появи відбитків людського лику і тіла на Туринській плащаниці.

Тепер же вчені звернули увагу на те, як була розп’ята людина, зовнішність якої відображена на цій реліквії.

Хоча зображення Христа на хресті з руками, горизонтально витягнутими в сторони, твердо закарбувалось у свідомість віруючих, проте далеко не завжди кара засудженого до смерті проводилася саме таким чином. Нові дослідження Туринської плащаниці свідчать про інші пози розп’ятої людини – не звичної Т-подібної, а схожої на латинську букву “Y”.

Доктор Маттео Борріні з Ліверпульського університету імені Джона Мурса (Великобританія) поставив перед собою завдання зрозуміти, чи дійсно плями крові, наявні на Туринській плащаниці і які відбилися на зображенні лівої руки людини, відповідають потоку крові з ран розп’ятого. Він запропонував своєму колезі Луїджі Гарласкеллі з Павійского університету (Італія) розглянути різні варіанти положення людини при розп’ятті, причому дослідник погодився сам зіграти роль жертви: до його зап’ястя прикріпили трубку, з якої капала донорська кров, повідомляє Computerra.ru з посиланням на публікацію в журналі NewScientist.

У результаті виявилося, що сліди на плащаниці дійсно відповідають розп’яттю, але тільки такому, при якому руки підняті над головою і фігура розп’ятого нагадує букву “Y”, а не класичну “T”. Ця позиція була більш жорстокою, оскільки людині на додаток до всього ставало важко дихати і врешті-решт вона могла померти від задухи, зазначив Борріні.

Отримані висновки нагадують результати експериментів, що проводилися лікарем з Массачусетсу Жильбером Лавуа, який теж прийшов до Y-варіанту і написав про це книгу. Лікар з Марібо (Данія) Нільс Свенссон, який також вивчав плащаницю, погодився з колегами, заявивши, що відбиток на тканині не відповідає традиційним зображенням розп’яття.

Тим часом ці висновки знаходять підтвердження і в образотворчому мистецтві минулих століть. Далеко не всі художники зображували розп’яття Христа у вигляді літери “Т”. Пітер Пауль Рубенс не раз писав Його образ на хресті з руками, піднятими над головою, і був у цьому не одинокий.

Маттео Борріні, розмірковуючи про зроблені ним висновки, послався на римського історика Йосипа Флавія, який писав у своєму творі “Юдейська війна”, що римські солдати в 70 р. розпинали своїх ворогів на деревах у найболючіших і дивних позах.

За матеріалами www.newsru.com