«Війна – це не парад, а трагедія, нещастя, біль…» – владика Богдан (Дзюрах) про День перемоги

«Цього дня 69 років тому в Берліні гітлерівська Німеччина підписала безумовну капітуляцію. Цим самим було покладено край великому терпінню багатьох народів світу, особливо європейців. Таким чином, на європейському континенті закінчилася велика драма, що тривала довгих шість років», – про це сказав владика Богдан (Дзюрах), Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ, під час Архиєрейської Божественної Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві з нагоди Дня припинення Другої світової війни, що вшановується в Європі.

За словами єпископа, у самій тільки Україні в той час 14 мільйонів людей не дочекалися того дня, коли припиниться війна. Він також підкреслив, що будь-яке насилля, агресія є відступництвом від Бога, зрадою Його правди. Тому кожен, хто вбиває свого брата, є «богоборчим і людиноненависницьким знаряддям диявола».

Владика Богдан пояснив, як потрібно ставитися до урочистостей, що зазвичай відбуваються в державі з нагоди Дня перемоги. «Ми повинні пам’ятати про загиблих у війні, щоб не допустити подібної агресії в сучасній історії людського роду. Проте ця пам’ять має перейти в молитву за тих, хто віддав своє життя за визволення від нацизму, за тих, хто став причиною цього страждання, а також за себе, щоб у нас не закралася ненависть і бажання помсти», – вважає проповідник.

Єпископ звернув увагу вірних на те, що війна починається не на полі битви, а зароджується в людському серці, позбавленому Божої благодаті і любові. «Завтра в нас будуть святкувати День перемоги, що сягає коренями радянського минулого і несе цю ідеологію (до 1965 року в СРСР ця дата не була позначена червоним кольором і навіть не була вихідним днем). Проте війна – це не парад, а трагедія, нещастя, біль. Міркуючи про це, можна тільки скорбити, тужити і молитися, дякуючи Богові за мир», – додав архиєрей. Тому, за його словами, немає приводу для святкувань, а є нагода для роздумів, молитви і відповідальності, особливо в нашій країні, бо частина української землі – окупована. «У нас проливається українська кров і сльози наших матерів. Тому в цей день потрібно молитися, щоб це нещастя не поширилося далі і щоб анексія Криму не стала прелюдією до ще більшої трагедії», – сказав владика Богдан.

Департамент інформації УГКЦ