Відбулася проща родин до с. Прилбичі

11 травня у храмі Собору Пресвятої Богородиці с. Прилбичі Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, завершилася піша проща родин.

Зазначимо, проща розпочалась 10 травня о 9.00 год. Божественною Літургією в м. Рудки, відтак прочани, вшановуючи 70-ту річницю смерті Митрополита Андрея і 110-ті роковини смерті його матері Софії, здолали 40 км шляху.

У своєму слові, роздумуючи над недільним євангельським уривком про розслабленого, владика Ігор сказав: «Причиною хвороби цієї людини був гріх, який тримав його 38 років не тільки в тілесному терпінні, але й в духовних кайданах. Якщо людина залишається лежати, тобто, перебувати у гріху, вона не здібна ходити праведним шляхом, не здатна нести трудів духовного життя». Проповідник зазначив: «Господь прибув у світ, щоб підняти увесь людський рід з грішного стану, оздоровити людей, звільнити від ланцюгів гріха. Він бажає, щоб людина ходила перед ним, здобуваючи праведність, не повертатися до попереднього гріховного стану, який може стати фатальним для неї».

Архиєрей підкреслив: «Ісус Христос до усіх звертається, щоби не грішити, бо гріх руйнує людську душу, впроваджує у неї насилля й беззаконня. А грішний стан й не розкаяння загрожують людській душі темнотою та терпінням…».

Владика Ігор також подякував усім за участь у прощі, присвячену Слузі Божому, Митрополитові Андреєві Шептицькому та його матері Софії. Проповідник зокрема розповів про матір Шептицького: «Софія із родини Фредрів, – завжди смиренна, наставлена на Бога, готова кожну людину привести до нього й вона чинила це своїми молитвами та милостинями».

Насамкінець владика Ігор подякував о. Полікарпу, ЧСВВ, за організацію прощі, а також о. Андрієві Стадницькому за належну опіку парафією та за те, що «дбає за духовний розвиток малих і дорослих дітей Бога».

Додамо, що цього дня маленькі віряни с. Прилбичі приступили до першої Сповіді й урочистого Причастя. Це по-особливому збагатило духовну мандрівку родин і, мабуть, закарбується у пам’яті не тільки дітей, а й прочан.

Джерело: www.ugcc.lviv.ua