Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Вівторок 1-го тижня після П’ятдесятниці

Мт.4, 25 – 5, 13

«Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі.»

Сьогодні перед нами Євангеліє відкриває блаженства. Шануючи авторитет Божий ми приймаємо те, що говорить Господь. Але як нам важко сприйняти слова, що блаженні ті, що голодні та спраглі, блаженні переслідувані, блаженні коли вас будуть зневажати. В реальності нашого життя кожен з нас уникає терпінь, страждань, незручностей. Але саме це деколи Бог дає нам, щоб нас провадити до себе. Божі шляхи несповідимі, незрозумілі, Бог кожного провадить своїми дорогами. Всі дороги і всі щляхи в Божому промислі є важливі і цінні. Дуже важливо, щоб за цими проблемами, труднощами, клопотами, які приходять в наше життя, ми побачили Господа, який провадить нас. Провадить з ціллю, щоб освятити і спасти. Провадить, щоб нас наблизити до себе, щоб нас перемінити. Вміймо приймати ці труднощі, як добру нагоду наблизитись до Нього. Трудність, біда, проблеми з однієї сторони нас можуть віддалити від Бога, коли ми будемо їх не сприймати і нарікати. А з іншої сторони можуть бути доброю нагодою до нашої переміни. Вміймо всім, що стається в нашому житті, користатись як нагодою наблизитись до Господа, ставатись учасниками Царства Божого.

Рим 1, 1–7, 13–17

«Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо сила Божа на спасіння кожному»

Маємо кожен раз більше вчитися, читаючи Святе Письмо, Євангеліє, Послання апостолів, і сприймати, як слово Боже, яким Господь промовляє особисто до мене. Так, Він промовив до своїх учеників, апостолів, так, апостоли промовляли до інших людей і для їхніх сучасників, але Бог також промовляє через Своє записане слово і до кожного з нас.

Переважно, що більше ми читаємо Євангеліє, то більше сповнюємось тією силою, яка провадить нас до спасіння, чіткіше чуємо голос Божий, який повсякчас наполегливо промовляє до нас. Стараймося, щоб Євангеліє щодня було в наших руках, щоб наш спосіб думання і поступування формувався відповідно до Божого.

+Венедикт