Папа Франциск про три покликання Івана Христителя, як приклад для християнина

Справжній християнин звіщає не себе, а Господа Бога. На цьому наголосив Папа Франциск у свої ранковій проповіді, виголошеній у вівторок, 24 червня 2014 р., коли за новим стилем відзначалося свято Різдва Івана Христителя. Він присвятив цю призадуму «найбільшому між пророками», завданням якого було: приготувати, розпізнати, маліти.

Приготувати прихід Месії, розпізнати, хто є Господом та маліти, щоб зростав Ісус. На ці елементи покликання святого Івана Предтечі вказав Святіший Отець, наголосивши, що цей приклад є актуальним для кожного християнина. Предтеча, за його словами, приготовляв путь Господню, «нічого не відкладаючи для себе». Він був дуже популярним, його слова промовляли до сердець слухачів і він мав багато прихильників, але не піддався спокусі «вважати себе чимось великим». І коли його запитували, чи він, часом, не Месія, він відповідав: «Я – лише голос, який прийшов, щоб приготувати Господню дорогу».

Приготувати народ, приготувати його серце до зустрічі з Господом. Таким було перше покликання Христителя. Але хто є тим Господом? «Ось в цьому й полягає, – зауважив проповідник, – друге покликання Івана: серед багатьох добрих людей розпізнати того, хто є Господом. І Святий Дух об’явив йому це, а він мав відвагу сказати: Це він. Це Агнець Божий, що усуває гріх світу». Учні Івана, послухавши цієї вказівки, пішли за Ісусом. І коли під час приготування Іван казав, що за ним іде інший, то тепер, розпізнавши, вказує на Христа, як на того, хто йде перед ним.

Третім покликанням Предтечі було маліти. Після зустрічі з Ісусом, розпізнавши Його та вказавши на Нього, він почав понижуватися, маліти, аж до самозречення, щоб зростав Господь. «Йому треба рости, мені – маліти», – казав Іван своїм послідовникам. «І це, – зауважив Папа, – найважчий етап життя для Івана, тому що Господь застосовував стиль, якого той собі не уявляв». Іван навчав, що Месія прийде чинити суд, карати грішників, а поведінка Ісуса була відмінною. Таким чином, перебуваючи у в’язниці, він переживав подвійну темряву – сутінки камери і сутінки сумнівів. Тому й послав учнів до Ісуса, щоб запитали Його, чи Він дійсно той, хто мав прийти, чи слід чекати іншого.

«Християнин не звіщає себе самого, звіщає когось Іншого, приготовляє дорогу Іншому – Господеві. Християнин повинен вміти розпізнавати, повинен знати, як відрізнити істину від того, що нею лише здається істиною, але нею не є, бути людиною розпізнавання. Християнин повинен бути людиною, яка вміє понизитися, щоб зростав Господь, зростав у серцях і душах ближніх», – підсумував Святіший Отець.