Будні священиків в зоні АТО

11 липня у Департаменті Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви у справах душпастирства силових структур України відбулася зустріч військових капеланів, що прибули зі східних теренів України, з о. Любомиром Яворським, заступником керівника Департаменту капеланства.

Капелани отримують посвідчення про проходження тренінгу від Міністерства оборони України

Полтавщину вже вкотре навідують стрийські капелани: військовослужбовці зі Стрия несуть службу у цих місцях. Священики допомагають і словом, і матеріальними благами, наскільки є змога.

о. Андрій Зелінський, ТІ, ділиться з о. Любомиром Яворським досвідом після перебування в зоні АТО

Отець Андрій Зелінський, ТІ, душпастирював протягом місяця у зоні антитерористичної операції. Божим промислом називає о. Андрій ту деталь, що з багатьма офіцерами священик знався, за його словами, ще з їхнього «військового дитинства». Це допомагало обом сторонам швидше знайти спільну мову, а радше, просто відновити ті теплі дружні стосунки, які склалися в мирний час. «Розпорядок, за яким живуть та служать військовослужбовці у зоні АТО не дозволяє організовувати для них статичну Літургію чи молитву у їдальні, – розповідає священик. – Тому потрібно шукати більш відповідний формат».

Отець Андрій все ж запровадив на території наметового містечка певний розпорядок:

Ось що пише священик у своїй нотатці під назвою «Репортаж з зони автентичності»:

«Я мав за честь бачити очі героїв – моїх героїв, героїв моєї Вітчизни – простих і звичайних, втомлених, припорошених, інколи розчарованих, інколи заряджених потужним ентузіазмом, рішучих, інколи поранених, пошматованих, дезорієнтованих, виснажених смутком за найріднішими, інколи голодних і невиспаних, із гнівом, затиснутим у кулаках, із сльозами в очах за втраченими друзями, але завжди вірних і відданих, і дуже-дуже справжніх. Це – зона автентичності».

«Бути поруч! У цих двох словах для мене криється сама суть капеланського служіння. Бути поруч, коли сутінки починають огортати серце і свідомість чоловіків у військових одностроях… Військовий капелан повинен випромінювати надію: бути поруч, щоб ділитися зі своїми військовими друзями світлом надії», – пише о. Андрій.

На фронті немає пафосу, стверджує отець. Тому коли командування починає звертати увагу на конфесійність священика, що приходить до військовослужбовців, нівелюється саме розуміння місії капелана.

Протягом тривалої антитерористичної операції УГКЦ відправила на схід України чимало священиків, котрі, побувши до місяця разом з військовослужбовцям, поверталися разом з ними додому. Сьогодні біля зони АТО служать і медичні капелани, котрі душпастирюють у військових госпіталях.

Це є випробуванням також і для душпастирів: працюючи в особливо незвичних умовах з тими, котрі, здається, зараз найбільше потребують духовної опіки, – священики отримують неабиякий досвід та відшліфовують власні навики душпастирської праці.

Вже з наступного тижня в зону АТО відправляться священики монаших згромаджень, котрі виявили бажання підтримати військовослужбовців на сході України.

Фото о. Андрія Зелінського, прес-служба Департаменту капеланства