«Веселі канікули з Богом» в смт. Богородчанах

«Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне» (Мт. 19:13).

Ми звикли чути, що час літа ― це час відпочинку, відкриття нового, заведення знайомств і ціла торба незабутніх вражень, яких має вистачити до наступного року. Дуже часто ми хочемо дати повноцінний відпочинок для наших дітей. І вибираємо такі варіанти: відправити їх в табір, сімейно поїхати на море, за кордон, піти в гори, відвідати екзотичні місця тощо. Ганяючись за «особливим» відпочинком, відчуттями, ми губимо істинну суть цього процесу. Відпочинок має відновити нашу душевну гармонію, встановити мир, сприяти духовному розвитку. Простіше ― він має проходити з Богом.

Прикладом такого відпочинку став християнський табір, що проходив днями при парафії св. Йоана Богослова смт. Богородчани, під проводом сестер Мироносиць, на території їхнього монастиря. Діти віком 6-14 років мали можливість отримати досвід спілкування з однолітками, поділитися знаннями і навичками з ближніми, при цьому здобувши нові. Дружню, невимушену атмосферу табору створювали самі діти під керівництвом сестер Соломії, Андреї, Лаврентії та аніматорів з Тернополя Наталі та Олі, а також дівчат із місцевої Молодіжної спільноти ім. Григорія Хомишина. Різні характери дітей вдалося залагодити спільною молитвою та працею. Кожний день починався із Служби Божої і співаної молитви на вервиці. Потім проходила катехизація за різними, але взаємопов’язаними темами, наприклад, « Я і світ», «Я і церква», «Я і мої батьки», «Я і мої друзі», « Я і люди в потребі». Водночас діти відкривали для себе нові обрії, «подорожуючи» разом із святими у місця їх місійної діяльності. З Катериною Сієнською в Італію, Мати Терезою з Калькутти в Індію, з отцями – місіонерами – навертати індіанські племена до Північної Америки. За грою ховалася праця над собою у плані здобуття чеснот святих: жертовність, милосердя, сміливість, проповідування Слова Божого, любов до ближніх, допомога потребуючим. У роботі з дітьми інколи сам повертався до безтурботного дитинства. І, хоча, діти цілком не усвідомлювали всю глибину науки, зате їм вдалося відчути через своїх нових друзів,знайомих, вихователів любов і турботу Бога.

Свою майстерність таборяни показали і в гуртковій роботі. Сестри та аніматори провели майстер-класи по декоруванню звичайних, скляних бутилок, виготовлення відкриток-запрошень для своїх батьків. До загальної картини слід додати, що все це проходило разом з побожними піснями, бансами, які, до речі, дуже сподобалися дітям.

Продовженням свята стала спільна поїздка до церков Галича і Крилоса (св. Пантелеймона, Успіння Пресвятої Богородиці та ін.). Діти послухали цікаві розповіді екскурсоводів про історію будівництва святинь, помилувалися чудовою природою місцевості, відчули дух старовини, давню набожність українського народу.

Завершальним акордом табору став виступ дітей під назвою «Слідами святих». Вони зуміли показати чого навчилися протягом тижня. Батьків та гостей діти зустріли у національному строї. Вірші, кращі банси, сценки, пантоніми переплелися у веселе свято, яке, найголовніше, ― дало хороший заряд енергії для всіх.

Хотілося, щоб діти не забували досвіду, отриманого під час табору і знали, що Бог уділяє ласку всім, а користається з неї той, хто готовий прийняти її щиро у своє серце.

Качкодан Віра

смт.Богородчани