У Зарваниці молитвою вшанували героїв Небесної Сотні і всіх воїнів України

У ніч проти 20 липня після багатотисячного походу зі свічками відбулася Панахида за героїв Небесної Сотні та воїнів, які віддали своє життя за волю і незалежність України. Молитву очолив Блаженніший Святослав, Глава і Батько УГКЦ, перед меморіалом на честь Небесної Сотні, а пастирське слово виголосив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії.

Архиєрей, звертаючись до вірних, вказав що саме для кожного українця повинно бути скарбом: «Бог нам дав жити в нових умовах… Він почав звертати нашу увагу на скарб, який не є в полі, який не є в перлах, який не є в добрій роботі, у добрих відсотках банків. Господь хотів показати, що найбільшим скарбом для нас є Він – наш Господь, наша любов».

Владика, відтак, наголосив, що «найбільшим скарбом Бога є ми, кожна конкретна людина. Бо з рації любові Бог сотворив нас, з рації любові Бог прийшов у світ, перед тим посилаючи нам своє слово, свій дороговказ через пророків. Вкінці прийшов до нас, розіп’явся і помер, але воскрес, щоби нас з собою із могил, із Голгоф, із хрестів перевести до життя».

Аналізуючи подвиг Небесної Сотні, владика Йосиф сказав, що ці воїни віддали найцінніше – свої життя, «а ми так за це життя тримаємося, ми хочемо його зробити комфортним і вигідним… Чи у цю ніч, під куполом Зарваницького неба, в особливій присутності Пресвятої Богородиці та Її Сина, готові ми любити Бога, Україну і ближнього так, як любили їх Небесна Сотня і ще багато сотень молодих людей, які поклали своє життя у жертві за Україну?»

Вкінці архиєрей закликав: «Запалімо свої серця силою, вірою і завзяттям, великою жертвенною працею, а особливо жертвенною любов’ю в ім’я тих, які загинули, в ім’я їхньої любові, в ім’я їхніх осиротілих жінок, вдів, дітей, онуків. Запалімо свої серця жертвенною завзятістю вірити і працювати для України, щоби світлі, благодатні дні прийшли до неї якнайшвидше».

Відтак семінаристи Тернопільської духовної семінарії виконали гимн Майдану “Пливе кача по Тисині”.