Польські та німецькі єрархи спільно молилися за мир

У Глівіцах (Польща) Євхаристію відслужили разом єпископи з Польщі та Німеччини.

Святу Месу в намірі миру та примирення в день 75-річчя початку ІІ Світової війни відслужили трьома мовами: польською, німецькою і латиною. Очолили богослужіння голови єпископських конференцій Польщі та Німеччини, архиєпископ Станіслав Гондецький і кардинал Райнхард Маркс. Співслужили їм, зокрема, єпископ Вольфганг Іполіт із Герліца, архиєпископ Віктор Скворц, митрополит Катовіцький. У Євхаристії взяли участь представники державної влади й самоуправління.

— Наше покоління весь час стоїть перед викликом пам’яті й необхідності відплати за відносини, у яких особливу роль відіграла ІІ Світові війна, — сказав на початку богослужіння глівіцький єпископ Ян Копєц. — Одна з іскор, з якої вибухнув вогонь війни, була викресана людською злістю і незрілістю, причому саме тут, у Глівіцах. Відкриті конфлікти, які нині тривають у різних частинах Європи та світу, ще більше нас зобов’язують гаряче просити про мир.

— Niech będzie pochwalony Jezus Chrystus! Cieszę się, że w tym dniu mogę być z wami! (Слава Ісусу Христу! Я радий, що сьогодні можу бути з вами!) — так, польською мовою, розпочав свою проповідь німецький кардинал Райнхард Маркс. Уривок із Євангелія був присвячений Блаженствам. Далі проповідь кардинала перекладав єпископ Ян Копєц. — Я часто запитує себе, я, народжений уже після війни, як же було можливе, що у країні з християнськими традиціями, де вирішальна більшість людей була охрещена, де знають і Десять заповідей, і вчення Ісуса, — як могло знайтися місце для насильства, як можна було стати джерелом убивчої війни. Неправда, що страх маліє з плином часу. Цей переляк зростає, якщо не знаходиш відповіді на таке питання. Тому такий важливий для нас сьогоднішній спомин, як обов’язок для нас усіх: аби не забути про це велике завдання Церкви, аби виступити як зцілення для всіх людей, бути запрошенням для всіх націй, і бути паломниками, щоб дати свідчення єдності для всього людства. Ми стоїмо, вражені, перед лицем тієї дійсності, що під час війни німецький єпископат не засудив цього акту агресії. Прощення в дусі Євангелія — це не обов’язок Церкви, але великий виклик для неї. Церкви не можуть бути противагою народам, не можна бути знаряддям селекції. Церква повинна бути будівничим мостів примирення і нести мир.

Згадуючи жертв ІІ Світової війни, у закликах Молитви вірних, що були поєднані з роздумами на підставі ідей св. Йоана Павла ІІ, згромаджені просили про мир, примирення і справедливість для Європи та світу. Після св. Меси відзначення дати початку ІІ Світової перенеслося під Глівіцьку радіостанцію, де 1 серпня 1939 р. німецькі солдати здійснили провокацію.