Папа Франциск зустрівся з провідниками найбільших релігійних спільнот Албанії

На два наставлення, які можуть стати особливо корисними для поширення релігійної свободи, вказав Папа Франциск, зустрічаючись з провідниками шести найбільших релігійних спільнот Албанії. Зустріч відбулася у неділю, 21 вересня 2014 р., в приміщенні Католицького Університету в столиці країни місті Тірані.

Звернувшись до учасників зустрічі зі словами привітання і вдячності, Глава Католицької Церкви відзначив: «Це дуже важливо, що ви зібралися тут разом: це є знаком діалогу, яким ви живете на щодень, намагаючись будувати між собою взаємини братерства і співпраці задля добра всього суспільства».

Єпископ Риму пригадав, що Албанія була свідком того, «скільки насильства і які трагедії може спричинити примусове виключення Бога із особистого та спільнотного життя». Адже це веде до поклоніння ідолам, а тоді людина втрачає себе саму, її гідність стає потоптаною, а права – порушеними. Тому позитивним наслідком змін, які розпочалися в країні на початку 90-х років минулого століття, стало створення «умов для дієвої свободи віровизнання», що дало змогу релігійним спільнотам «наново оживити традиції, які ніколи не погасли, не зважаючи на жорстокі переслідування», а також дозволило всім, у контексті власних релігійних переконань, «зробити позитивний внесок у моральну, перш, ніж економічну, відбудову країни».

Папа Франциск процитував слова свого попередника святого Івана Павла ІІ, який відвідуючи Албанію 1993 року звертав увагу на те, що релігійна свобода «не є лише цінних даром для тих, які втішаються благодаттю віри, вона є цінним даром для всіх, тому що є основною гарантією будь-якого іншого вираження свободи». А це тому, що віра пригадує нам, що «якщо маємо єдиного творця, то всі ми є братами й сестрами». Але святий Папа відразу підкреслював, що «справжня релігійна свобода втікає від спокус нетолерантності й сектантства і поширює наставлення шанобливого й конструктивного діалогу».

«Не можемо не визнати, – зауважив у цьому контексті Папа Франциск, – що нетерпимість до того, хто має відмінні від моїх релігійні переконання, є дуже підступним ворогом, який сьогодні, на жаль, проявляється в різних релігіях світу. Як віруючі, ми повинні бути особливо чуйними, щоби релігійність і мораль, якими з переконанням живемо і які з захопленням свідчимо, завжди виражалися у наставленнях, які є гідними того таїнства, яке вони мають намір вшанувати, рішуче відкидаючи, як неправдиві, всі ті форми, які представляють викривлене застосування релігії, бо вони не гідні ні Бога, ні людини. Справжня релігія є джерелом миру, а не насильства! Ніхто не може послуговуватися іменем Бога, щоб чинити насильство! Вбивати в ім’я Бога – це велике святотатство! Дискримінувати в ім’я Бога є нелюдяним».

Із цього, за словами Глави Католицької Церкви, випливає те, що релігійна свобода не є правом, яке може гарантувати лише пануюча законодавча система, вона вимагає також пошани і співпраці з боку всіх, навіть тих, які не мають жодних релігійних переконань. В цьому, на його думку, можуть допомогти два наставлення.

Першим Святіший Отець назвав бачити у кожній людині, не зважаючи на її релігійну приналежність, «не суперника, ні, тим більше, ворога, а радше –брата чи сестру». Адже коли «хтось є впевненим у своїх переконаннях», то не потребує нав’язувати свою думку іншому, тиснути на нього, знаючи про те, що «істина має свої власні сили для поширення». А другим наставленням, необхідним для будування релігійної свободи, Папа назвав «заанґажування у спільне добро». «Щоразу, як приналежність до власної релігійної традиції спричиняється до проростання переконливішого, великодушнішого та безкорисливого служіння всьому суспільству, – наголосив він, – там існує автентичне здійснення і розвиток релігійної свободи».

«Огляньмося, – закликав у цьому контексті Глава Католицької Церкви, – скільки-ж то існує потреб у бідних, скільки шляхів ще повинні віднайти наші суспільства до поширенішої соціальної справедливості, до інклюзивного економічного розвитку! Наскільки людський дух потребує не втратити з поля зору глибокий сенс життєвих досвідів та відновити надію». І в цій сфері можуть зробити свій вагомий і незамінний вклад «чоловіки та жінки, натхнені цінностями своїх релігійних традицій».

З Католицького Університету «Матері Божої Доброї поради» Папа від’їхав до катедрального собору святого Павла, де очолить відправу вечірні, на яку зібралися духовенство, чернецтво, семінаристи й представники мирянських рухів. Останньою подією візиту до Албанії стануть відвідини розташованого 20 км. від столиці харитативного центру «Витанія», в якому отримують допомогу діти. Звідти Святіший Отець від’їде до аеропорту, де відбудеться коротка церемонія прощання.