Доктрина не змінюється, а розвивається, щоб давати відповіді на актуальні виклики. Глава УГКЦ прокоментував доповідь за підсумками синодальних дискусій

У понеділок, 13 жовтня 2014 р., під час 11 загального зібрання ІІІ Надзвичайної Загальної Асамблеї Синоду Єпископів на тему сім’ї кардинал Петер Ердьо, Архиєпископ Будапешта і Головний Доповідач Синоду, представив доповідь за підсумками дискусій, які відбулися під час першого тижня праці Синоду. В інтерв’ю італійською мовою для Радіо Ватикану своїми думками про цей документ поділився Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, який також бере участь у синодальних працях.

Блаженніший Святослав звернув увагу на те, що ця доповідь ще не є офіційним остаточним текстом, але «підсумком доповідей, виголошених минулого тижня», тому його не слід вважати результатом дискусій. Аналіз і опрацювання цього тексту відбувається під час засідань у малих групах, розподілених за мовною ознакою, і він зустрічає багато зауваг та критик. «Деякі отці нашої групи висловилися про те, що слід переробити деякі речі, доповнити текст, щоб приготувати послання, як для Святішого Отця, так і для наших вірних, яке би було чіткіше сформульованим та більш врівноваженим», – сказав Глава УГКЦ.

«Насамперед, – вів далі він, – ми хочемо наново підкреслити доктрину Церкви про подружжя і сім’ю, ми не маємо жодного наміру щось змінювати, чи спростовувати або відступити від певних принципів, як це коментують деякі засоби інформації».

Блаженніший Святослав наголосив на тому, що отці Синоду «дійсно займаються викликами, а ці виклики приходять не зсередини Церкви, а ззовні». Завданням є знайти найкращий спосіб, як відповісти на ці виклики, «наново пропонуючи у радісному, позитивному ключі Євангеліє родини».

Які моменти доповіді викликають найбільше критики й у чому полягає їхня неточність? Таким було наступне запитання, на що Глава УГКЦ відповів: «Критика, насамперед, стосується того, що коли формулюємо висловлювання, потрібно бути набагато точнішими. Адже, як говорить приказка, диявол приховується у деталях… Іноді, намір отців не зовсім відповідає сформульованому текстові. І це вносить замішання. Тому, тепер ми намагаємося висловитися у кращий спосіб для того, щоб, з одного боку, добре обдумати запропоновані теми, а з іншого – пропонувати Євангеліє, традиційне вчення католицької Церкви в ключі нової євангелізації».

Блаженніший Святослав підкреслив, що «доктрина не змінюється, доктрина розвивається, тобто, уточнюється саме для того, щоб дати відповідь на виклики». Він пригадав, що в історії Церкви «доктринальна частина сформувалася як відповідь християн на деякі єресі чи погане зрозуміння християнської віри». Саме так поставав доктринальний корпус. Сьогодні існують нові виклики та труднощі «в прийманні традиційної доктрини», і це вимагає «пояснення деяких моментів церковного вчення, щоб надати орієнтири, також і практичного характеру, для душпастирства».

«Цей Синод, – наголосив Глава УГКЦ, – не є доктринальним, ми не зібралися для того, щоб дискутувати над доктриною, ми тут для того, щоб поділитися своїм душпастирським досвідом. Ми насправді беремо до уваги ці великі страждання і виклики, які переживає християнська сім’я у сучасному світі».

Наступне запитання стосувалося так званих «неврегульованих ситуацій», тобто тих, які не можуть бути визнані Церквою, як подружжя, але щодо яких Церква намагається зайняти наставлення милосердя і слухання. Чого вони найбільше потребують? «Без сумніву, – відповів Блаженніший Святослав, – з одного боку ми бажаємо ще раз наголосити на доктрині, тобто, що сім’я – це вірний, нерозривний і сакраментальний союз між чоловіком та жінкою. Інші форми співжиття не визнаються подружжям. Але, одночасно, потрібно наголосити, що якщо, наприклад, чоловік і жінка навіть без церковного шлюбу живуть у стабільному, плідному і вірному зв’язку, то в ньому присутні оті semina verbi, зерна істини, які потрібно належно оцінити. Можливо, чи не вперше, увага пастирів звернена поза загороду свого стада, щоб розглянути і ті дуже небезпечні ситуації важкого гріха, і ті, які слід оцінити, як, скажімо, відправну точку для того, щоб допомогти цим людям досягнути євангельського ідеалу».

Кореспондент звернув увагу на те, що у ЗМІ прозвучало ствердження про «відкритість на гомосексуальні зв’язки». Якою насправді є ситуація? «Це не так, – відповів Глава УГКЦ, – мова не йшла про відкритість, але говорилося про страждання цих людей. Я виступив у залі засідань, кажучи, що дійсно, ми не можемо вважати гомосексуальну орієнтацію, як добро, якому слід надати цінність, це біль, це велика трудність, яка спричинює страждання, що не залежать від того, чи ми їх вважаємо чимось добрим чи злим. Ні! Це факт, який приносить великі страждання цим особам. Тому, слід дивитися з чітким поглядом: насамперед, не можна ототожнювати особу з її гомосексуальною схильністю. Потрібно бачити особу, брати до уваги її екзистенційну актуальну ситуацію, намагаючись зрозуміти, як ми можемо просвітити світлом Євангелія їхнє життя, яке дійсно випробовуване особистими стражданнями».