Престольне свято української парафії свв. Сергія і Вакха в Римі

У неділю, 19 жовтня 2014 року, українська парафія святих мучеників Сергія і Вакха в Римі відсвяткувала храмове свято. З цієї нагоди Божественну Літургію очолив Протоархимандрит Василіянського чину, ієромонах Ґенезій Віомар, у співслужінні численного духовенства.

Звертаючись до присутніх парафіян та гостей, о. Ґенезій коротко пригадав життєвий шлях і духовний подвиг цих двох воїнів-мучеників. Відтак, проповідник наголосив, що у свій час Візантійська Церква проголосила їх покровителями війська.

Саме тому сьогодні ми звертаємося до них з проханнями, «просячи мудрого вирішення також отієї конфліктної ситуації, яка склалась на сході України, та в яку вкладена велика частина нас самих, адже там наші близькі, родичі, приятелі, які віддали своє молоде життя і далі наражаються на небезпеку», – наголосив о. Ґенезій.

Пояснюючи недільне євангельське читання (Лк 6, 31-36), яке говорить про любов до ворогів, проповідник зазначив, що цей уривок з Євангелія від Луки вводить нас у центр життя людини, її розуміння справедливості та любові, яке доволі часто хибно трактується. Сучасники Христа, зазначив о. Ґенезій, жили за принципами, які наказували їм бути прихильними до людей, які чинять їм добро, розділяють їхні цінності та спосіб життя, і уникати та навіть позбуватися тих, хто мав інші погляди на життя чи чинив їм кривду. Ще й досі, за словами отця-проповідника, є люди, які живуть згідно з цим світоглядом та декларують себе християнами. Але Христос прийшов з цілковито іншими принципами, які наказували і продовжують спонукати кожного християнина любити своїх ворогів. Ця любов полягає у даруванні себе іншому, навіть якщо він на це не заслуговує. Ця логіка любові, яку приніс Христос, кардинально суперечить тій логіці любові, яку витворив світ, але ця перша є досконалою в очах Божих.

У кінці Божественної Літургії парох храму, о. Іван Кулик, подякував отцеві-протоархимандритові, священикам та чисельно зібраним вірянам за спільну молитву, а також усім, хто долучився до організації урочистостей з нагоди храмового свята.

На завершення святкових Богослужінь відбулося соборне, урочисте водосвяття.

Храмове свято продовжилося святковим концертом за участю церковного хору та поодиноких виконавців парафіяльної спільноти, а також спільною трапезою для усіх парафіян.

Слухати аудіо: о. Марко Ярослав Семеген про діяльність парафії мучеників Сергія і Вакха у Римі (Радіо Воскресіння)

Історична довідка

Згадка про першу сакральну споруду на місці, де зараз знаходиться українська парафія, сягає початку IX століття – часів понтифікату Папи Льва III (795-816 pp.). Історія цієї церкви тісно пов’язана з іменем кардинала Антоніо Барберіні (1596-1646 pp.), великого мецената багатьох римських храмів, брата Папи Урбана VIII. За його підтримки повністю відреставровано стару церкву святих Сергія і Вакха. Кардинал Барберіні також придбав прилеглі будинки для потреб українців і залишив фонд на утримання храму та цих будівель. Його ім’я викарбовано у пам’ятному написі над портиком церкви. У 1641 році Папа Урбан VIII (1623-1644 рр.) своїм декретом передав церкву святих Сергія та Вакха Київським Митрополитам. Папа Климент IX у 1667 році надав цьому храму повний відпуст. 8 вересня 1970 року, за старанням Патріарха Йосифа Сліпого, при церкві святих Сергія і Вакха та ікони Жировицької Богородиці була створена парафія для українців-католиків візантійського обряду Римської єпархії. З новою хвилею української еміграції у 90-х роках XX століття роль храму в духовному житті українців посилилася. У церкві щодня звершують Богослужіння, тут вирує активне парафіяльне життя.