Падіння Берлінської стіни: Наварро-Вальс і кардинал Торан про роль св. Івана Павла II та М. С. Горбачова

Цікаве свідчення, пов’язане з падінням Берлінської стіни, дав перед мікрофоном радіо Ватикану попередник о. Федеріко Ломбарді на посаді директора прес-служби Святішого Престолу Хоакін Наварро-Вальс. Він зазначив, що багато років по тому ця подія представляється йому не стільки політичною, скільки «загальнолюдською».

9 листопада 1989 р. для Папи Івана Павла II було чимось очевидним, розповідає Наварро-Вальс, Папа Войтила «начебто чекав цього», події того дня для нього «не були новиною». Тоді як «майже ніхто вже не сподівався», Кароль Войтила твердо вірив у те, що стіну буде повалено, і вірив у закінчення радянського режиму. Наварро-Вальс каже, що Папа був переконаний в цьому «з самого початку», з моменту першої поїздки до рідної Польщі в 1979 році. Він підкреслював, що найголовніша помилка «реального соціалізму» була антропологічною, вона полягала в «помилковому баченні людини: нова людина, яку хотів заново створити комунізм, щоб уявне ним суспільство функціонувало, – це був міф і велика помилка». Тому Папа Войтила чекав цього моменту і продовжував рік за роком повторювати це своє послання, яке прекрасно було зрозуміле всій центрально-східній Європі.

Михайло Горбачов стверджував, що без особистості Папи Івана Павла II не можна зрозуміти, що сталося в ті роки, і особливо не можна зрозуміти листопада 1989-го.

«Я мав можливість розмовляти з Михайлом Горбачовим кілька разів», – розповідає Хоакін Наварро-Вальс. В 89-му Горбачов написав Папі великого листа, і в цьому листі він буквально цитував соціальні енцикліки Івана Павла II: «Немає сумніву, що деякі думки, які надихнули ті зміни, які пов’язані з ним, він знаходив у тому, що говорив і писав Іван Павло II».

Наварро-Вальс нагадав, що святий Кароль Войтила завжди пов’язував поняття свободи з поняттям істини: «Якщо для людини можливо бути вільною і приймати рішення, то тільки тому, що вона здатна пізнати істину, і це знання істини дозволяє їй вирішувати і в кінцевому рахунку діяти. В контексті реального соціалізму це була абсолютно нова думка, оскільки йшлося про імперію організованої брехні».

Своїми думками з приводу подій 1989 року поділився також кардинал Жан-Луї Торан: в той період саме він був заступником держсекретаря зі зв’язків з державами.

«Іван Павло II знав, що комуністичний лад був підірваний зсередини і в один прекрасний день обрушиться. Але нікому б не спало на думку, що це відбудеться так швидко, а головне, без пролиття крові».

«Не бійтеся: істина переможе!»: Ці слова Папи Івана Павла II, вимовлені за десять років до падіння Берлінської стіни, означали, що «система більше не функціонувала», стверджує кард. Торан. Він згадує також слова Папи, сказані на адресу Горбачова: це “людина з радянського світу, яка міркує сучасно”. До візиту Михайла Горбачова до Ватикану Папа Войтила довго готувався, читаючи Новий Завіт російською. При зустрічі – розповідає кард. Торан – один говорив російською, інший – по-польськи, і вони «прекрасно розуміли один одного». Кардинал згадує ще один, на його думку, переломний момент, який ознаменував зміни в Східній Європі: на Конференції з безпеки і співробітництва в Європі він, як представник Святішого Престолу, розмовляв з радянськими дипломатами. Того ж дня Патріарх Пімен дав інтерв’ю, яке з’явилося на першій сторінці «Правди». «Тоді ми зрозуміли: щось змінюється», – каже кардинал Торан.