Папський легат кардинал Шенборн: Ви мусите оборонятися, але робіть це без ненависті!

(Промова папського легата Архиєпископа Відня кардинала Криштофа Шенборна в часі нічних чувань у Патріаршому катедральному собі Воскресіння Христового в Києві 10.12.2014.р.Б.)

Слава Ісусу Христу! (сказано українською – ред.)

Ваше Блаженство, дорогі брати в єпископстві, дорогі брати в свяществі, дорогі брати і сестри в Христі!

Для мене це є дуже зворушливий момент бути сьогодні тут разом з вами у цій катедрі провадити молитву і молитися разом з вами. І вітати усіх вас від імені Святішого Отця Папи Франциска. І в особливий спосіб вітаю сьогодні молодь. Поряд протікає ріка Дніпро, тому не можемо не згадати сьогодні величну історію, яка власне тут розпочалася на берегах ріки Дніпра – хрещення святого Володимира – початку християнства тут, на цих землях.

Дорога молоде, до тебе звертаюся сьогодні особливо. Але також і старші, які завжди мають молодече серце. Ви є невід’ємною частиною цієї величної історії. Ви є частиною тієї історії, в якій віра виявила себе. Українська Греко-Католицька Церква у своїй історії мала велику кількість мучеників. Як Архиєпископ Відня я це переживаю особливим чином: пригадую собі зараз великого святого, який є одним з фундаторів вашої Церкви, мощі якого довгий час зберігалися у церкві святої Варвари у Відні. І сьогодні їх почитають у базиліці святого Петра у Римі.

Це єднання з апостолом Петром та Його Наступниками – єпископами Риму стало викликом і вимогою для великої жертви, але багато ваших людей стали здатними скласти цю жертву заради єдності з Наступником апостола Петра. І те заради чого ми зібралися, що собі пригадуємо і за що молимося – 25 років воскресіння Української Греко-Католицької Церкви. І це є велике свідчення, свідчення Єдності з Наступником Апостола Петра, єпископом Риму.

Господь дарує Українській Греко-Католицькій Церкві цю вірність. Я би хотів розповісти Вам одну маленьку історію, яку нам у свій час розповів Папа Бенедикт. В Іраку один православний сирійський священик був взятий в полон радикальними ісламістами і вони вимагали від нього: «Ти мусиш зректися Папи», але він не був католиком, він був сирійським православним. Але він сказав: «Я не є готовий зректися Папи – єпископа Риму». За це ісламісти відрізали йому голову. Папа Бенедикт розповів нам цю історію, як зворушливе свідчення екуменізму – єднання з єпископом Риму.

Сьогодні я мав велику честь: познайомитися і зустрітися з представниками Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій. І я маю глибоке переконання, що тут, саме тут, та єдність є живою і це те, чого я у своєму житті ще ніколи не досвідчив.

Це є те страждання, ті переслідування, ті утиски, які об’єднали християнські Церкви, юдейські і мусульманські громади у такий спосіб, що можна не тільки відчути ту єдність, але й доторкнутись до неї, настільки вона є відчутна, прониклива. Я був надзвичайно зворушений, бо те, чим живе Україна сьогодні, повинно стати взірцем для інших країн світу. Ми разом – різні церкви, різні релігійні громади, ми разом об’єднуємося задля наших людей.

Папа Франциск використав дуже зворушливий образ, для опису того, що таке Церква: Церква повинна стати польовим госпіталем для тих, які є зранені, наших людей, нашого суспільства. Церква повинна йти на зустріч тим, які страждають. Я був дуже зворушений сьогодні, коли довідався, що Церква була власне тим польовим госпіталем для поранених на Майдані. Що поранені були принесені власне до церкви, де їх оперували, де ними опікувалися. Що за надзвичайний образ Церкви!

Це був мій перший пункт. Ще два, два коротеньких пункти. Папа Франциск завжди вживає три пункти.

Другий пункт. Милосердя (сказано українською – ред.).

Кожен конфлікт провокує нас до ненависті, ми стаємо ворогами один одному. Це спокуса, яка може увійти у серце кожної людини. Коли хтось досвідчує несправедливість, насилля, очорнення, коли нас ненавидять, коли ми стикаємося з брехнею. І для нас є великою спокусою самим почати ненавидіти. Сьогодні я отримав цей хрест, як подарунок від Його Блаженства. Це є власне витвір мистецтва, який зроблений українськими людьми десь там у горах. І Його Блаженство пояснив мені, що означає цей хрест. З одного боку тут можна побачити родину – Матір з Дитям, але це власне є Богородиця (сказано українською – ред.). І вони є в цьому хресті. А це означає, що вони досвідчили багато страждань. І вони є власне втисненні в цей хрест, як знак. І тоді Його Блаженство повернув цей хрест і показав мені іншу сторону цього хреста. Я ще ніколи не бачив такого хреста. Там є зображення Хреста. Це – Чоловік. Це є Христос, але може бути будь-яка людина. І він усміхається. Усміхається на Хресті. І це є свідченням того, що християни в Україні – живі, вони живуть. Що вони власне це страждання, це насильство, ненависть, війну, яку вони досвідчують щодня не зустрічають з ненавистю. І це те, що я беру в своє серце.

Ви мусите захищати свою країну! Це є ваше право і ваш обов’язок! Але без ненависті. Тільки тоді, коли ненависті нема в наших серцях, ми можемо перемогти ненависть. В листі до Ефесян Апостол Павло говорячи про Христа на Хресті, каже, що Христос в Своїй Особі знищив ненависть і що з обидвох Він зробив одно. Він говорив про юдеїв і про поган. Але і всюди де є ворожнеча, Христос на Хресті встановив мир у Своїй Особі.

І третій пункт. Це моя спроба, сьогодні тут в цій катедрі, українською мовою передати вам вітання від Святішого Отця. І я прошу про ваше милосердя.

Папа вас любить. І складає подяку Богові за вашу великодушність і сердечну любов до Бога і своєї землі. Папа з любов’ю молиться за вас та за весь український народ, який сьогодні так страждає. І від усього серця благословить всіх вас. (сказано українською –ред.)