Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
Субота 29 тижня
Лк. 13, 17–29
«На що схоже Царство Боже? До чого б мені його прирівняти? Воно схоже на зерно гірчичне».
Гірчичне зерно є дуже мале, ще менше, ніж зерно маку, але з нього виростає великий кущ. З малого – велике. Кожен з нас носить у своєму серці відчуття своєї малості, тому деколи хоче щось в житті здобути, чогось досягти, кимось стати, щоб ту свою малість подолати. Але ніхто і ніщо – ні матеріальні речі, ні посади, статус у суспільстві – не позбавлять нас того відчуття малості. Бо цю малість може заповнити лише Бог! Саме Великий Бог дає силу людині вирости великою.
До прикладу, погляньмо на святих – вони були звичайними людьми, такими, як ми, мали свої пристрасті, недоліки, помилки. Але вони дозволяли Богові займати щораз більше місця в собі, і щораз більше росла їхня велич. Ми так і співаємо: «Дивний Бог у святих своїх!» Великий Бог у святих своїх! Апостол Павло каже: «Бо вже не живу я, а живе в мені Христос!» Про це перебування Бога в собі Йоан Предтеча каже: «Мені треба маліти, а Йому рости!»
Дозволяймо Богові в нас рости! Не біймося, як писав наш Патріарх Йосиф, прагнути великих речей і великих бажань. Якщо в житті хтось прагне щось великого, то того досягає. Лише в Бозі і з Богом ми можемо досягти значних здобутків!
Еф. 2, 11–13
«У Христі Ісусі ви, що колись були далекі, стали близькі кров’ю Христовою»
Старий Заповіт – це історія вибраного народу. Бог вибирає один народ, щоб зберегти віру в єдиного Бога. Бачимо, яка непроста, трагічна і трудна історія цього вибраного народу. Однак Бог прагне спасти усіх, тому посилає Свого Сина, який йде на муки за гріхи всього світу, відкриває нову епоху, укладає Новий Заповіт з усім людством, з кожним, хто хоче спастися!
В Ісусі Христі всі стають вибрані, всі є покликані до Бога, незалежно, чи ми належимо до вибраного народу за тілом, чи ні. В Ісусі Христі всі стають спадкоємцями Царства Небесного. Однак успадкувати його можна лише тоді, коли прагнути до цього, цінувати його, ставати гідним увійти в нього!
Пам’ятаймо, яка велика ціна того, що ми з поган сталися вибраними Божими, це ціна Христової крові! Ніхто стільки не зробив для нас на світі, скільки зробив Ісус!
+Венедикт