Джордж Вайґель: медіа фільтрують інформацію про Франциска

Медіа подають інформацію про Папу Франциска вибірково, — звертає увагу теолог і публіцист Джордж Вайґель на шпальтах американського двотижневика «National Catholic Register». На його думку, ЗМІ представляють Папу як радикала, який хоче викинути на смітник історії ті виміри католицизму, які відкидає головна течія західної культури.

Це фільтрування, за словами Вайґеля, почалося після знаменитої прес-конференції на борту літака з Ріо-де-Жанейро до Рима та висловлювання Папи про гомосексуалістів: «Хто я такий, щоб їх судити?» Вайґель наводить слова кардинала Френсіса Джорджа з Чикаго, який пояснив, що папською відповіддю стали зловживати, оскільки Франциск «говорив про когось, хто просить про милосердя і дістає розрішення», що «зовсім інша справа», ніж позиція когось, хто радше очікує схвалення, аніж просить прощення.

Повністю слова Папи звучать так: «Бо якщо хтось є геєм і шукає Бога, і має добру волю, то хто я такий, щоб його судити?» Тим часом у пресу потрапило тільки кінцеве запитання, а відфільтрувалося все, що «не пасує до тренду про “людського, прогресивного папу” в суперечці з “гидкими реакційними єпископами і відсталими католицькими традиціоналістами”».

Отже, що саме потрапляє у фільтри? Ревний захист подружжя як тривалого зв’язку чоловіка й жінки, наявний — уже після ІІІ Надзвичайної асамблеї Синоду єпископів про сім’ю — в промовах до Шенштатського руху та учасників міжрелігійної конференції у Ватикані на тему кризи подружжя у ХХІ столітті; захист Євангелія життя з промови у Європарламенті. Висвітлення цих подій пресою зосереджувалося на турботі Франциска про іммігрантів та безробітних, яка вочевидь також була у цьому тексті.

— Але що з папиним захистом тих, кого байдужість прирікає на самотність або смерть, як у разі термінально хворих, старих, покинутих і позбавлених опіки й дітей, і тих, кого вбивають у материнських лонах? А що з підкреслюванням, що минуле, теперішнє і майбутнє Європи не мають сенсу без християнства? Що з його засудженням тих, хто звершує варварські акти насильства щодо християн, і його закликом підтримувати християн, які опинилися вигнаними зі своїх домівок, зі своєї вітчизни, продані у неволю, вбиті, розіп’яті чи спалені живцем, за всього ганебного мовчання світу? — запитує Вайґель.

Він звертає увагу на те, що помічені медіями папські заклики про охорону середовища супроводжуються ще й закликами до «екології людини», яка полягає у пошані до людини, а це вже «не проходить фільтрів».

Фільтрують також і демонологію Франциска. За переконанням Вайґеля, упродовж минулих десятиріч жоден папа не згадував сатану так часто. Злий для нього становить не абстракцію чи риторичну фігуру мовлення, аби підкреслити несхвалення таких постатей, як Гітлер. Сатана і його слуги для Папи Франциска цілком реальні, підкреслює публіцист, і пропонує, щоби хтось із журналістів запитав про це Святішого Отця під час однієї з прес-конференцій на борту літака.