Дахау: концтабір священиків

«Між 1938-м і 1945-м роками в Дахау були депортовані 2.579 католицьких священиків, семінаристів та монахів; 141 в’язень були протестантськими пасторами і православними священиками. 1.034 з них загинули в концтаборі»: це цитата з нової книги французького журналіста Гійома Зеллера «Бараки священиків, Дахау, 1938-1945» («La Baraque de prêtres, Dachau, 1938-1945», Париж, вид-во Tallandier, 2015).

В інтерв’ю газеті «Le Figaro» автор книги пояснює, що Ватикан, будучи не в змозі запобігти депортації духовенства в концтабори, сприяв тому, щоб принаймні їх відправили разом в один табір, «незважаючи на те, що вони були родом з різних частин Європи: Німеччини, Австрії, Чехословаччині, Польщі, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Франції та Італії».

Багато німецьких священики були заарештовані за опір гітлерівській програмі евтаназії, інші – в основному слов’яни – вважалися небезпечною елітою, про що свідчать доповіді Райхарда Гейдриха про арешти в Польщі в 1940-му році. Французьке духовенство було відправлено до концтабору за свою активну участь в русі опору. Ці люди Церкви, продовжує Гійом Зеллер, розділили страждання співкамерників-мирян. При цьому вони зуміли зберегти «разючу гідність», незважаючи на те, що СС постійно намагалися принизити ув’язнених в Дахау і позбавити їх людської подоби.

З ініціативи Івана Павла II, Бенедикта XVI і Папи Франциска «п’ятдесят шість ченців, які загинули у цьому таборі смерті, були зараховані до лику блаженних після визнання їх людських і християнських чеснот зразковими чи героїчними. Концентраційний табір в Дахау залишається найбільшим у світі кладовищем католицьких священиків».