Папа: усвідомлення власного гріха – крок до милосердя щодо ближніх

Легко осуджувати інших, але християнський поступ можливий лише тоді, коли вистачає мудрості обвинувачувати себе самих. На це звернув увагу Папа Франциск, проповідуючи під час ранкової Святої Меси у понеділок, 2 березня 2015 р., в каплиці «Дому святої Марти». Коментуючи біблійні уривки, прочитані під час Богослуження, які були зосереджені на темі милосердя й прощення, Святіший Отець зауважив, що «всі ми є грішниками», і це не просто спосіб висловитися, але – дійсність, тому «християнською чеснотою, а навіть чимось більшим є здатність обвинувачувати себе».

«Всі ми є спеціалістами у тому, щоби виправдовуватися, – зауважив проповідник. – Часто кажемо: Ні, це не я!.. Я не винен!.. Може тільки трішки… Все було по-іншому… Всі ми шукаємо алібі, пояснення для власних недоліків, гріхів, часто вміючи вдало прикидатися невинними. Але в такому випадку поступ у християнському житті неможливий».

Як відзначив Папа, набагато легше звинувачувати інших. Але, коли пробуємо поводитися по-іншому, то спостергіємо, що «відбувається щось дивного»: коли починаємо усвідомлювати, до чого ми здатні, то « нам стає погано, відчуваємл лгиду до себе», але згодом приходить умиротворення. Наприклад, коли розпізнаю у своєму серці заздрість та усвідомлюю, що вона є здатною злословити ближнього, то це є «ота мудрість звинувачувати себе». І без цього «першого кроку» неможливі подальші кроки «на шляху духовного життя».

Отож, не осуджувати інших, пам’ятаючи про те, що ми самі є здатними до ще гірших вчинків, тобто, усвідомлювати існування у собі кореня гріха, є першим кроком. А наступний полягає у тому, щоби «соромитися перед Богом», усвідомлюючи сором власного гріха та велич Божого милосердя. А той, хто здатний звинувачувати себе, соромитися гріха, той здатний бути милосердним з ближніми. У цьому контексті Папа побажав, щоби під час цього Великого Посту Господь Бог подав благодать «навчитися судити себе», усвідомлюючи, що кожен є зданим до найогидніших вчинків, та молитися: «Змилуйся наді мною, Господи, допоможи мені відчувати сором та змилосердься, щоб і я міг бути милосердним з іншими».