Важкі питання. Народжений, несотворений. Що це означає?

ПИТАННЯ: У Символі віри про Ісуса Христа говориться «народжений, несотворений». Що це означає? У чому різниця між цими двома словами?

ВІДПОВІДЬ: Різниця між народженням і створенням в тому, що народження означає сходження, в той час як бути створеним значить з’явитися з нічого.

Діти народжуються від батьків, а не створюються ними. Це вже в якійсь мірі пояснює різницю термінів. Але коли мова йде про народження Слова від Бога, – це зовсім особливе народження.

Є такий термін – «виробити концепцію», тобто систему поглядів на те чи інше явище. Слово «концепція» походить від латинського «concipere», що означає «зачати, породити». Адже думки та ідеї – це продукт, породження нашого розуму. Можна створити собі ідею про якусь людину, але від цього не з’явиться людина, а лише ідея про неї, породження нашої думки, і ця ідея буде у багато разів бідніша, ніж сама людина, оскільки наша думка володіє лише частковим знанням про неї.

Коли ж Бог думає про Самого Себе, Його знання абсолютне. В Його думці формується Його образ, абсолютно тотожний Йому і єдиносущний з Ним Самим. Він настільки ж великий, як і Бог. Але це не інший Бог, оскільки мова йде про одну сутність. І Він такий від вічності і навіки. Оскільки він породжений, Він є єдинородним Сином Божим. Тільки Він абсолютно рівний Богу, будучи Богом. Все те, що є в Бозі, є в Ньому, оскільки Бог знає Себе найдосконалішим чином. Оскільки Той, Хто був породжений, – це Син, то Той, Хто Його породив, – Отець.

Це пояснення бідними і недосконалими словами великої таємниці, описаної в перших рядках Євангелія від Івана: «На початку було Слово (Слово – породження Божественної думки), і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Воно було споконвіку у Бога. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього».

Це короткий виклад суті Божественного синівства і батьківства устами євангелиста вражає своєю досконалістю і логікою.

Породження Бога походить від Самого Бога і невіддільне від Нього, як невіддільна думка. Син невіддільний від Отця, а не є чимось доданим до Нього, тому Він не створений.

А ось єресіярх Арій говорив, що Христос – це найдосконаліше творіння Бога, але не Бог.

Святий Іван стверджує, що Слово стало плоттю, і це Слово був Бог. Очевидно, якби Слово було створене, а не породжене, то воно не було б Богом. Ось чому, протистоячи єресі аріанства, Церква постановила проголошувати в Символі віри нашу віру в Ісуса – «Бога від Бога, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, народженого, нествореного, єдиносущного Отцю».

Звернемося до святого Томи Аквінського.

«Потрібно брати до уваги, що різні істоти породжують різними способами. Тому народження від Бога буде іншим, ніж від інших істот, а значить, ми не можемо мати ніякої ідеї про це і хіба що можемо вдатися до аналогії породження тих істот, які серед усіх творінь найбільше подібні до Бога. Отже, ніщо так не подібно Богу, як людська душа, яка народжує наступним чином: людина, за допомогою своєї душі, щось мислить, це щось породжується інтелектом, і це породження виходить від душі, як від батька. Тому воно називається словом інтелекту, тобто людини.

Таким чином, мислячи, душа породжує своє слово.

Аналогічно, Син Божий – це не хто інший, як Боже Слово: але не те слово, яке вимовляється зовні, адже воно проходить, – а слово, зачате внутрішньо. Ось чому Слово Боже – це Син Божий, і Він володіє тим же єством, і Він рівний Богу. Але слово знаходиться в нас не так, як воно було у Бога. У нас наше слово є акцидентом (тобто властивістю, що відрізняється від нас самих), у той час як у Бога Слово Боже – це Сам Бог, бо в Бога немає нічого іншого, крім Його сутності. Так що ніхто не може стверджувати, ніби у Бога немає слова, тому що з цього випливало б, що Бог позбавлений всякого мислення. Оскільки Він існує від вічності, від вічності існує і Його Слово. Як ремісник робить всі речі, дотримуючись ідеї, тобто породженому ними слову, так і Бог все робить через Своє Слово. Як каже Іван: «Все через Нього повстало».