Папа: Християнські подружжя – суттєвий ресурс Церкви і світу!

Християнське подружжя – це «не просто церемонія, яку звершується в церкві, з квітами, гарним одягом та фото… Християнське подружжя – це Святе Таїнство, яке здійснюється в Церкві і яке також творить Церкву, даючи початок новій родинній спільноті», – наголосив Папа Франциск на початку загальної аудієнції у середу, 6 травня 2015 р., присвятивши своє повчання темі: «Краса християнського подружжя».

Свою чергову катехизу, приурочену приготуванню до Синоду Єпископів на тему сім’ї, Святіший Отець розпочав у світлі повчання святого Павла, який в Посланні до Ефесян порівнював подружні стосунки до стосунків між Христом і Церквою, називаючи «любов між чоловіком та дружиною образом любові між Христом і Церквою». «Яка це невимовна гідність! Але в дійсності, вона вписана у творчий Божий задум, а завдяки Христовій благодаті, численні християнські пари змогли його сповнити, незважаючи на свої обмеження та гріхи», – наголосив Папа, пригадуючи, що святий Павло, пишучи про нове життя у Христі, закликає християн любити одні-одних так, як Христос їх полюбив, і саме в цьому контексті впроваджує аналогію між «чоловіком та жінкою» та «Христом і Церквою».

Апостол навчає, що чоловік повинен любити жінку, як Христос «полюбив Церкву та віддав Себе за неї». «Чи ви, чоловіки, тут присутні, – звернувся Наступник святого Петра, – розумієте це: любити свою дружину так, як Христос любить Церкву? Це – не жарти, це – серйозно! Ефект цієї радикальної посвяти любові та гідності жінки, якої вимагається від чоловіка за прикладом Христа, повинен бути надзвичайним у християнській громаді. Це насіння євангельської новизни, яке відновлює початкову взаємність у пошані й жертвуванні собою, повільно дозрівало протягом історії, але, врешті, переважило».

Далі Папа вказав на те, що «Свята Тайна подружжя є великим актом віри й любові», адже свідчить про «сміливість увірувати в красу творчого Божого акту й життя цією любов’ю, яка завжди спонукає виходити за межі себе самого та навіть за межі самої ж таки сім’ї». А Церква є включена в «історію кожного християнського подружжя», будуючись його успіхами та зазнаючи болю від його поразок.

«Ми повинні з усією серйозністю, – наголосив Глава Католицької Церкви, – запитати себе: чи ми до кінця приймаємо, як віруючі і як пастирі, отой нерозривний зв’язок історії Христа та Церкви із історією подружжя та людського роду? Чи ми готові з усією серйозністю взяти на себе цю відповідальність, тобто, що кожне подружжя прямує дорогою любові Христа до Своєї Церкви?».

Як зауважив Святіший Отець, рішення «одружитися в Господі» включає також «місійний вимір», що означає бути готовим, завдяки Божому благословенню та благодаті, «віддавати себе всім». Адже християнські подружні пари «беруть участь у місії Церкви», а це вимагає сміливості. «Життя Церкви, – пояснив він, – щоразу збагачується красою цього подружнього союзу, як також бідніє, коли він викривлюється. Церква, щоб передавати усім дари віри, любові і надії, потребує також відважної вірності одружених благодаті їхнього таїнства! Божий люд потребує їхнього щоденного прямування у вірі, любові та надії, з усіма радощами й труднощами, які цей шлях вносить у подружжя та родину».

Підсумовуючи, Папа зауважив, що оте поширення і передавання Божої сили й ніжності від пари до пари, від родини до родини, є чимось зворушливим, і має рацію святий Павло, називаючи це «великим таїнством». «Чоловіки й жінки, відважні настільки, щоб нести цей скарб у “глиняних посудинах” нашої людської природи, є суттєвим ресурсом Церкви і всього світу. Нехай Бог тисячократно благословить вас за це», – побажав Святіший Отець.