Проща родин Івано-Франківської Архиєпархії до Матері Божої в Маріямполі

З благословення Архиєпископа і Митрополита Івано-Франківського Кир Володимира Війтишина, 27-28 червня відбудеться проща родин Івано-Франківської Архиєпархії до Матері Божої прославленої в Маріямпільській Чудотворній Іконі.

На думку експертів, Маріямпільська ікона Божої Матері написана приблизно у XVI ст. італійським відомим художником Антоніо Бацці, званий Содомою (1477—1549). Зокрема Йохельсон вказує на існування в Медіолані в приватній колекції родини Геноулах картини Содоми, на якій зображено Марію з дитятком, дуже схожу на маріямпільський образ. Їх обличчя змальовано з однієї моделі. Ймовірно, автор медіоланського образу повторив ту саму тему.

Також дослідники вказують, що вже від ХVI ст. образ Матері Божої з дитятком на руках перебував у власності тутешніх знатних родин. Спочатку він належав Потоцьким. Один із членів цієї родини придбав образ під час перебування в Італії і привіз до нашого краю. Відомо, що у ХVI ст. польсько-італійські відносини були дуже жвавими, особливо з медіоланським князівством, адже медіоланська княжна Бона була польською королевою.

Перш ніж потрапила до рук Станіслава Яблуновського, весь цей час ікона зберігалася у сусідньому Єзуполі (тодішня назва Чешибіси). В історії Єзуполя зберігся цікавий факт, що в тамтешньому костелі отців Домініканів було п’ять коштовно оздоблених вівтарів, з яких головний — з чудотворним образом Матері Божої. Звісно, на ньому і міг знаходитись образ, поміщений туди ще Яковом Потоцьким, який чудом врятувався з палаючого будинку, вимолюючи спасіння Матері Божої в оточених ворогом Чешибісах у 1594 р. Десь у другій половині XVII ст. в Єзуполі, під час походу на Волощину, розгорнув свої війська руський воєвода Станіслав Яблуновський. Можливо, саме тоді і була забрана з монастиря ікона, щоб оберігати гетьмана в поході.

Відомо, що цей образ супроводжував Яблоновського в усіх його військових походах. Звідси і його назва: «Гетьманська», чи «Рицарська». Ця ікона супроводжувала військо Коронного гетьмана, воєводи руського Станіслава Яблуновського під час доленосних битв наших предків з Турецькою та Московською Ордою. Перед цим образом, в імпровізованій походній каплиці, молилися воїни Яблоновського перед кожною вирішальною битвою. А їх було не мало. Найбільш знані це під Хотином (1673 р.), Журавном (1676 р.) і Віднем (1683 р.) а також під Парканами, під Устечком чим і заслужила собі Славу «Переможниці».

Мусимо визнати, що невідомо як склалась би доля європейської цивілізації, якщо б на перешкоді туркам під Віднем не стало військо Станіслава Яблоновського. Вирішальний штурм з визволення Відня було заплановано в ніч з 12 на 13 вересня. Перед цим усе 30-тисячне військо молилося до Матері Божої, образ якої постійно возив із собою коронний гетьман. В історичній битві турки не витримали натиску гусарських полків Яблоновського і покинули Відень, багато з них потрапило в полон. Вважають, що велику роль у тій перемозі відіграв образ Матері Божої, яка надихала воїнів на подвиги, тому після цієї битви образ дістав назву «Матір Божа Переможниця». Воїни Яблоновського свято вірили в те, що образ додавав військової наснаги і сприяв перемозі. До речі, після Віденської битви турки вже ніколи не нападали на Галичину, а коронний гетьман, який у 1691 році заснував Маріямпіль, назвавши містечко на честь Пречистої Діви Марії, помістив тут цей образ у придворній каплиці на Замковій горі.

Своєю магічною силою святиня стала притягати не лише військових, а й жителів навколишніх сіл. Завдяки молитві перед образом люди оздоровлювались, грішники навертались, зневірені утверджувались у вірі.

В парафіяльних хроніках села Маріямпіль, віднаходимо свідчення, що в 1733р. образ плакав, що стало причиною побудови нового мурованого костелу на місці убогої дерев’яної каплиці. Також згадувалося в них, що представлена в цьому образі Матір Божа лікує найнебезпечніші хвороби, рятує потопаючих, оздоровляє хворих, укріплює у вірі, навертає грішників, підносить пригноблених. 1737 року спеціальна церковна комісія зачислила образ до чудотворних, і Матір Божа з Ісусиком на руках стала офіційно називатись Маріямпільською.

Тож запрошуємо всі наші родини на прощу до Матері Божої, прославленої в Маріямпільській чудотворній іконі, щоб спільно молитись за мир в Україні та світі, перемогу над нашим ворогом як зовнішнім так і ворогом нашої душі та за оздоровлення наших родин.

Розпочнеться проща Святою Літургією в храмі Різдва Христового в м. Галичі 27 червня о 10 годині, звідки прочани вирушать пішою прощею до Маріямполя. 16:30 зустріч прочан і молебень до Пресвятої Богородиці, 17:00 святкова академія з нагоди відзначення року Митрополита Андрея Шептицького в нашій Церкві; 19:00 молитовна програма о. Вітольда Левицького; 20:30 вечірня; 21:15 про недугу пияцтва та алкоголізму в наших родинах; 22:00 духовні пісні у виконанні о. Ігора Баланди; 22:50 молитовна програма, яку проводитиме Греко-католицька спільнота Віднови у Святому Дусі «Як Марія»; 24:00 співана Вервиця в поході зі свічками з Чудотворним образом Пресвятої Богородиці.

В неділю, 28 червня о 9 годині молебень та наука про «Золоту книгу тверезості; о 10 годині Архиєрейська Свята Літургія та складання урочистої присяги і запис всіх охочих у «Золоту книгу тверезості». По Святій Літургії, традиційно, на всіх прочан чекає, спільний, родинний обід.