Папа: Молитва вказує на те, чим ми живемо чи повинні би щоденно жити

До щирої загальноцерковної співпраці, не зважаючи на притаманні кожному обмеження і слабкості, закликав Папа Франциск духовенство, чернецтво, семінаристів і мирян Парагваю Папа Франциск під час зустрічі з ними на молитві вечірні в катедральному соборі Асунсьйону, яка була останньою подією в програмі Апостольської подорожі Папи Франциска до Парагваю, запланованою на 11 липня 2015 р.

Проповідуючи під час богослужіння, яке відправлялося по-іспанськи та мовами корінних народів цього краю, Святіший Отець звернув увагу на те, що така хорова молитва, коли всі разом моляться, спонукає мріяти про Церкву, «яка відображає та повторює у щоденному житті гармонію голосів і співу». «Літургійна молитва, – додав він, – своєю структурою та ритмічною формою, прагне виразити усю Церкву, Христову наречену, яка старається уподібнюватися до свого Господа. І кожен з нас на молитві хоче ставати якнайподібнішим до Ісуса».

За словами Єпископа Риму, «молитва вказує на те, чим ми живемо чи повинні би щоденно жити». Мова йде про молитву, «яка не хоче бути лише зовнішньою». Вона є «відображенням нашої любові до Бога, до ближніх, до створеного світу», адже виконання заповіді любові «є найкращим уподібненням учня-місіонера до Христа». Прив’язаність до Ісуса «дає глибину християнському покликанню», а «краса церковної спільноти народжується із з’єднання з особою Ісуса кожного її члена, складаючи спільність покликань в багатстві гармонійної різноманітності».

Глава Католицької Церкви вказав на важливість «зростання усвідомлення апостольської праці у сопричасті». «Як же прекрасно бачити, – сказав він, – як ви співпрацюєте в душпастирстві, завжди у світлі природи і церковної функції кожного покликання і кожної харизми. Бажаю закликати всіх вас, священиків, ченців та черниць, мирян та семінаристів, єпископів, включатися в цю церковну співпрацю, зокрема, навколо дієцезальних душпастирських програм та континентальної місії, співпрацюючи всіма своїми силами задля спільного добра. Адже якщо поділи між нами породжують безплідність, то із спільності й гармонії, без сумніву, народжується плідність, адже вони є глибоко співзвучними зі Святим Духом».

Папа зауважив, що кожен має свої обмеження і ніхто не може «відтворити Ісуса Христа в усій повноті». Але хоча кожне покликання «формується, в основному, з окремих аспектів життя й діяльності Ісуса», існують також «спільні і такі, від яких неможна відмовитися». У світлі слів святого Павла з Послання до Филип’ян, Святіший Отець вказав на те, що особливістю кожного християнського покликання є «не вважати привілеєм» свій стан: «той, хто покликаний Богом, не хвалиться, не шукає похвали, проминаючих оплесків, не почувається кимось з вищої категорії і не трактує інших, немов підніжжя».

Підсумовуючи, Папа вказав на «першість Христа», наголошуючи, що кожна богопосвячена особа намагається уподібнюватися до Того, Який у Своєму земному житті «приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми» (Євр 5,7), досягнувши досконалості тоді, коли через страждання пересвідчився у тому, що означає послух, «що також є частиною покликання».

Радіо Ватикан