Cамбірщина і Старосамбірщина попрощалися зі своїми героями

10 липня у м. Самборі та у с. Сусідовичі на Старосамбірщині одночасно прощалися з двома героями України – Дмитром Димківським та Романом Цапом. Як повідомлялося раніше, обидва герої загинули під час виконання бойового завдання біля 29-го блокпосту поблизу н/п Новотошківа на Луганщині.

«Нелегко нам переживати той час. Сьогодні в тій самій годині, що і ми, у Самборі ховають воїна Дмитра, його товариша, друга, з яким разом пішли виконувати військовий обов’язок і разом там віддали своє життя», – такими словами звернувся до рідних Романа, священослужителів та громади с. Сусідовичі адміністратор храму Різдва Пресвятої Богородиці, о. Богдан Телятинський.

«Сьогодні відходять не тільки їх два, але ще і ті три, які ішли їм на поміч, щоб вирвати з рук ворога і забрати їх живими. Вони віддали своє життя: тих два айдаровці і лікар, котрий ішов на поміч Романові, що був ще живим», – продовжив священик.

Він наголосив, що наші воїни достойні зустрічей, які робимо для них. «Якби побачили російські матері, як зустрічають наших воїнів, вони, мабуть, відкликали б своїх синів і сказали: «Діти, ви того не заслуговуєте, бо вас ніхто так не зустрічає і так ніхто не проводжає. Ви пішли на чужу землю і називаєтеся ворогами, прийшли загарбниками і не можете мати іншого імені», – сказав о. Богдан.

Священик поділився особистим досвідом від спілкування з Романом, як парохіянином храму, односельцем, людиною доброго серця та щирої душі. Розповів про те, як Роман допомагав йому в будівництві і якою доброю була його душа. «Він був добрим християнином, добрим батьком, добрим сином. Усім помагав, хто до нього не звернувся б. Ходив до церкви, коли був вільним від служби. Молився разом з нами, щоб отримати подяку в тій молитві, яку ми будемо заносити до Бога не тільки сьогодні-завтра, а доки наших днів. Він був завжди у мене на молитві за здоров’я між нашими воїнами, а сьогодні мені треба переписати ту картку і молитися за упокій його душі. Сьогодні ті співбраття, котрі загинули перед ним, стануть і вийдуть йому назустріч, щоб зустріти воїна Христового, який отримає ту вічну нагороду в небі і вічний спокій», – завершив проповідник.

На руки родини слова співчуття від владики Ярослава (Приріза) та єпископа-помічника Григорія (Комара) і усіх священиків єпархії склав о. Любомир Митник, віце-канцлер Самбірсько-Дрогобицької єпархії. «Дорогою сюди ми ще зупинилися у Самборі, щоб помолитися над тілом його побратима, Дмитра. Ми чули спогади людей, котрі повернулися з передової. Саме ці хлопці були гарантією спокою для всіх військових, бо творили цю передову лінію захисту, щоби ворог не міг підступно проникнути у тил наших військових. Вони ризикували життям, але робили це свідомо, бо знали, що за їхніми плечима є їхні побратими, друзі, їхні брати», – сказав о. Любомир.

Добрими словами згадав усопшого Романа голова сільради, п. Володимир. «Роман відстоював на Сході нашу державу, щоб кожен з нас міг спокійно прихилити голову, спокійно відпочити. Він знав і завжди мені говорив: «А хто, Володимире, піде, як не я, як не ми».

Зі слів односельчан, Роман пішов на війну добровольцем, хоч мав можливість відмовитись. Він тричі був на Сході. Цього року, у серпні, його строк служіння мав завершитись.