В Ісусі воплотилась Божа ніжність. З Папою Франциском на молитві «Ангел Господній»

У милосерді, яке Ісус має до нас, воплотилась Божа ніжність. Про це говорив Папа Франциск перед молитвою «Ангел Господній» у неділю 19 липня 2015 р. Незважаючи на велику спеку, на площі святого Петра у Ватикані зібрались тисячі вірних. Це була перша зустріч Святішого Отця з паломниками та римлянами після його дев’ятої Апостольської подорожі до трьох країн Латинської Америки – Еквадору, Болівії та Парагваю. Тому, крім коментаря недільного євангельського читання, Папа пригадав також і ці Апостольські відвідини. В день рекордної спеки в Італії та Римі, коли зобов’язував третій і найвищий рівень ризику від високих температур, Святіший Отець висловив признання тим, які, за його словами, саме в південь «хоробро» прийшли на площу святого Петра.

Коментуючи читання з 6-го розділу Євангелії від святого Марка, у якому йшлося про те, як Апостоли повертались до Ісуса після виконаної місії радісні, але також і втомлені, Ісус, повний зрозуміння, прагнув дати їм трохи полегшення. Він відплив з ними човном у відлюдне місце, щоб вони відпочили. Та багато людей бачили, як вони пливли, і їх впізнали.

За словами Святішого Отця, євангелист Марко дає нам особливо живий та яскравий образ Ісуса, так би мовити, «фотографуючи» Його очі і вловлюючи почуття Його серця. Євангелист каже: «Вийшовши, Ісус побачив силу народу – і змилосердився над ними, були бо вони, немов ті вівці, що пастуха не мають й почав їх навчати чимало» (Мк 6, 34).
З цієї сцени Папа Франциск виокремив три дієслова: «бачити», «змилосердитись», «навчати». Він вказав, що їх можна назвати дієсловами Пастиря. Перше і друге дієслово «бачити» і «змилосердитись» в поведінці Ісуса завжди пов’язані між собою: справді, Його погляд – це не погляд соціолога або фоторепортера, бо Він завжди дивиться «очима серця». Ці два дієслова – «бачити»» і «змилосердитись» – представляють Ісуса як Доброго Пастиря. Також і Його співчуття не є тільки людським почуттям, але глибоким зворушенням Месії, в Якому втілилася Божа ніжність. З цього співчуття зроджується прагнення Ісуса наситити натовп хлібом Свого Слова, тобто навчати людей Божого Слова. «Ісус бачить, Ісус милосердиться, Ісус нас навчає. Як це прекрасно!» – сказав Святіший Отець, додаючи: «І я просив Господа, щоб Дух Ісуса, Доброго Пастиря, керував мною під час Апостольської подорожі, що її я здійснив минулими днями в Латинську Америку, яка дозволила мені відвідати Еквадор, Болівію та Парагвай. Від усього серця дякую Господеві за цей дар».

Святіший Отець подякував народам цих трьох країн за них дружній і гарячий прийом та ентузіазм, а також наново висловив вдячність владі цих країн за гостинність і співпрацю. Не забув він з любов’ю подякувати єпископам, священикам, богопосвяченим особам та всім людям за тепло, яким вони супроводжували його візит. «З цими братами й сестрами я прославляв Господа за чуда, які Він звершив у Божому люді, який паломничає цими землями, – мовив Вселенський Архиєрей, – за віру, яка оживлювала і далі оживляє їхнє життя і культуру. Ми прославляли Його також за красу природи, якою багаті ці країни. Латиноамериканський континент має великий людський і духовний потенціал, зберігає глибоко вкорінені християнські цінності, але переживає також і важкі соціальні та економічні проблеми. Щоб сприяти їх вирішенню, Церква покликана мобілізувати духовні й моральні сили своїх спільнот, співпрацюючи з усіма складовими частинами суспільства. Перед обличчям великих викликів, на які повинно дати відповідь звіщення Євангелія, я заохотив черпати від Ісуса Христа благодать, яка спасає і зміцнює християнське свідчення, поширюючи Боже Слово, щоб глибока релігійність цих народів могла завжди бути вірним свідченням Євангелія».
На закінчення Папа Франциск віддав материнському заступництву Пречистої Діви Марії, яку вся Латинська Америка вшановує як свою Покровительку під іменем Пресвятої Богородиці Ґвадалупської, всі плоди цієї незабутньої Апостольської подорожі.