Тільки християнство зупинило людські жертви богам в Європі – відомий археолог

Наші предки не були поганами-«вегетаріанцями», вони, як і решта нехристиянських народів Європи, жертвували людей своїм богам. Про це свідчать археологічні знахідки в галицькому Пліснеську.

«Культове місце в «Олениному парку» почало своє існування з кінця VІІ століття. Це невелика територія – усього приблизно 0,33 га. В зазначений час з південного краю цієї невеличкої площадки було здійснено декілька ритуальних кремаційних поховань. Згодом в центрі культового місця побудували кам’яний язичницький храм, а навколо нього звели будинки для жерців. Впродовж VІІІ-ІХ ст. на місці ритуальних поховань вони спорудили «жертовний пояс» – місце масових ритуальних кремаційних та частково інгумаційних захоронень, які мали форму насипу, поверх якого лежали кам’яні вапнякові та пісковикові плити.

Цей «жертовний пояс» проходив по периметру площадки. Він був своєрідною «сакральною межею». Потрапити на святилище можна було тільки через підземний хід. Дійсно, це – унікальна сакральна пам’ятка у всьому слов’янському світі, аналогій якій – нам не відомо. В ІХ –Х ст. творилася міська інфраструктура – навколо культового місця розбудовувалося слов’янське (старохорватське) місто, яке в кінці Х століття займало територію близько 450 га. Ця величезна укріплена площа була заселена нашими предками.» – розповів в ексклюзивному інтерв’ю для «Католицького Оглядача» директор Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка Михайло Филичук.

Як зазначив багаторічний дослідник Пліснеського городища: «… у «жертовному поясі» Пліснеського святилища знайдено кальциновані (спалені) та окремі некальциновані людські кістки, при цьому на некальцинованих кістках виявлено сліди від ріжучих предметів. До речі, тут знайдено і жертовний ніж, за допомогою якого жерці здійснювали жертвоприношення. В свою чергу це вказує на принесення людських жертв на культовому місці.

Тут треба сказати, що, насправді, нічого особливого в цьому немає. Наскільки нам відомо, до прийняття християнства, людські жертвоприношення практикувалися й в інших народів Європи. Очевидно, що для поганського світу це, була найбільша і найстрашніша жертва. Людина прагнула віддати те – що в неї було найдорожче, тобто своє життя. З прийняттям християнства, у якому Бог жертвується Богові, подібна практика зникає серед наших пращурів. І тут знову ж таки ми не є гіршими чи ліпшими від інших народів Європи.»