Папа: світу не можна мовчати, дивлячись на переслідування християн

Католицька Церква не забуває про гнаних християн Іраку і закликає міжнародне співтовариство не сприяти своїм мовчанням таким злочинам: про це пише Папа Франциск в листі вікарію йорданського регіону латинського Патріархату Єрусалиму монс. Марун Лаххаму.

Приводом до послання стала перша річниця прибуття в Йорданію іракських біженців, вимушених покинути свою країну через переслідування джихадистів з самопроголошеної Ісламської Держави. З нагоди цієї річниці Йорданське Хашимітське Королівство відвідає генеральний секретар Італійської єпископської конференції монс. Нунціо Галантіно: тут єрарх зустрінеться з біженцями в деяких таборах і притулках.

У своєму посланні Папа Франциск бажає поділитися «словом надії з усіма пригнобленими насильством, які були змушені покинути свої будинки і свої землі». Вже неодноразово Святіший Отець підіймав голос з приводу «жахливих, нелюдських і непояснених переслідувань тих, хто в багатьох частинах світу – і особливо християни – стають жертвами фанатизму і нетерпимості, часто під мовчазним поглядом усього світу. Вони, – підкреслює Папа, – мученики наших днів, принижені й зазнають дискримінації за свою вірність Євангелію».

Святіший Отець закликає: саме солідарність «повинна стати знаком Церкви, яка не забуває і не залишає своїх дітей, вигнаних із-за своєї віри». Нехай ці страждаючі діти Церкви знають: «кожен день про них підносяться молитви, поряд з вдячністю за їхнє свідчення».

Папа Франциск висловлює глибоку вдячність громадам, «які, не відводячи убік очей, зуміли взяти на себе відповідальність за своїх братів». Ці громади свідчать про Воскресіння Христа, розділяючи людський біль і надаючи солідарну допомогу «сотням тисяч біженців». Це – глибока повага до страждань, здатних навіть заглушити надію, це – «братське служіння, яке висвітлює також найпохмуріші моменти існування».

Святіший Отець звертається з рішучим закликом, щоб світова громадська думка стала «більш уважною, чуйною перед обличчям переслідувань християн і – в ширшому сенсі – релігійних меншин». Нехай «міжнародне співтовариство не потурає своїм мовчанням і бездіяльністю цьому волаючому злочину, який є тривожним ухилом від найважливіших прав людини і перешкоджає добробуту народів, культур і віросповідань, що живуть разом».