Бенедикт XVI і християнська Європа очима японського вченого
Роль Бенедикта XVI в Європі знаходиться в центрі уваги японської вченого, який говорить, що в останні десятиліття Папа показує свою участь в діалозі, що сприяє розвитку католицької ідентичності і кращим західним цінностям.
«Папа Бенедикт XVI хотів наголосити на незалежності католицької церкви», розповів Хаджімі Конно у своєму інтерв’ю для CNA 12 серпня. Він сказав, що принцип самовизначення був центральним для Папи з питань церковної реформи.
В цей же час Бенедикт XVI не соромився діалогу з такими мислителями, як німецький філософ Юрген Хабермас та італійської соціал-демократ і атеїст Паоло Флорес д’Аркаїс.
«На його думку, діалог не означає автоматичний компроміс з католицької сторони, чого очікувало багато сторонніх», пояснив Конно. «Але діалог без згоди набагато краще для співіснування багатьох культур, ніж насильство без діалогу».
Конно, який викладає германістику в префектурному університеті Айті в Японії, є автором нової книги про колишнього Папу «Бенедикт XVI: оновлення християнської Європи». Книга на японській мові спирається на свої дослідження в німецькій історії, культурі та політиці.
На думку Кінно, Бенедикт XVI використовував два основні методи з оновлення християнської Європи. Перший метод полягав у акценті на християнську та католицьку ідентичність.
«Він стверджував, що діалоги з іншими конфесіями та релігіями не слід плутати з односторонніми компромісами Католицької Церкви. Бенедикт сміло критикував інші конфесій та релігії», продовжує професор. Він також зазначив, що промова Бенедикта XVI у Регенсбурзі в 2006 році, де Папа критично порівнював ролі віри і розуму в ісламі з їх ролями в християнстві.
Цей підхід, а також відданість Бенедикта XVI літургійним принципам, заохочували традиційних католиків у своїй вірі. І хоча така політика Бенедикта допомогла побудувати мости з такими групами, як Товариство Святого Пія X, іноді опоненти Папи проти неї протестували.
Інший метод Бенедикта XVI наголошував на «західні цінності», як на основу людства.
«Він стверджував, що сучасні «західні цінності» були спочатку християнськими, що християнство є релігією раціональності та необхідною основою для європейської спільноти», – ствердив Кінно.
На думку Кінно, обговорення Бенедикта XVI з Хабермас у 2004 стало одним з його найбільших успіхів і впливів.
«Завдяки цим зусиллям, його прийняли більшість політичних лідерів світу, як морального лідера того часу» – сказав Кінно. Він визнав, що все-таки деякі з останніх противників Папи, такі як швейцарський богослов Ганс Кюнг, не були ним задоволені.
Бенедикт XVI вважав гідність людини як цінний принцип сучасності. Він також бачив можливості для співпраці з політичним прогресом в таких сферах, як біоетика та підтримання миру на Близькому Сході.
У той же час, найбільшою критикою Папи була «ідея, що людина завжди може вирішити свою долю сама».
«Згідно думки Папи Римського Бенедикта XVI, це означає відсутність скромності перед Богом, і є основною причиною багатьох проблем того часу, таких, як екологічні проблеми, розлучення, аборт, і соціальні нерівності. Але ця ідея є основою свободи для прогресистів», – сказав Канно.
Кінно пояснив, що Бенедикт не дуже добре відомий в Японії, тому він хоче показати японцям західне обговорення сучасності Католицької Церкви завдяки своїй книзі.
Сім’я Канно, яка проживає на півночі Японії, є традиційо православною. «Незважаючи на те, що мій батько був атеїстом, та й я не є християнином, то цікавлюся християнством, як культурою» – сказав він.
Одна зі сфер його інтересів включає в себе конфлікти між Католицькою Церквою та німецькими інтелектуалами лівого спрямування в кінці 20-го століття.
Німецькі прогресивні інтелектуали наполягали, щоб всі мешканці Німеччини беззастережно прийняли «західні цінності». Ця стосувалося Католицької Церкви, східних німців, турецьких іммігрантів і японських студентів.
«Я подумав, що сучасні «західні цінності» є теоретичною зброєю проти людей, які, здається, не повністю усучаснилися» – продовжив Канно.
Він пояснив, що вперше зацікавився кардиналом Ратцингером, коли майбутній Папа був префектом Конгрегації Доктрини Віри. Тоді кардинал Ратцингер опублікував декларацію Dominus Iesus 2000, що базувалася на унікальності та універсальності рятівного Ісуса Христа і Церкви.
Канно бачив документ про відмову від ідеї, що Католицька Церква повинна беззастережно адаптуватися в режимі часу.
«Така заява була дуже сміливою» – сказав він.
Канно вважає Папу Франціска, наступника Бенедикта XVI, як «скромну людину», але не сильного реформатора.
Книга Канно доступна на японській мові, хоча він сподівається, що її перекладуть на англійську.
About The Author
