Блаженний священомученик Флавіян Мелькі – підбадьорення для переслідуваних

У суботу, 29 серпня 2015 р., в патріаршому осідку Харісса поблизу Бейруту, столиці Лівану, Глава Сиро-Католицької Церкви Блаженніший Ігнатій Юссеф ІІІ, Патріарх Антіохії, очолив урочисту Святу Літургію з нагоди беатифікації священомученика Флавіяна Михаїла Мелькі, в миру – Якова, з Братства святого Єфрема, сиро-католицького єпископа Джазіри, вбитого з ненависті до віри 29 серпня 1915 року. На початку богослужіння кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації у справах святих, прочитав декрет про проголошення його блаженним Католицької Церкви. Як ми повідомляли, 8 серпня 2015 Папа Франциск затвердив декрет про визнання мученицькою його смерті.

Священомученик Флавіян народився 1858 року в маленькому селі поблизу міста Мардін (сьогодні – південний схід Туреччини) в родині, яка належала до сиро-православної Церкви, відомої також, як Церква святого Якова. Коли хлопчині сповнилося 10 років, він розпочав навчання при осідку патріарха в монастирі Дзаафаран, де через 10 років, отримавши дияконські свячення, розпочав виконувати обов’язки монастирського бібліотекаря.

В той час у юнака визріло рішення приєднатися до католицької Церкви. Через рік, не зважаючи на спротив родини, він офіційно став членом сиро-католицької Церкви та відразу вирушив до патріаршого осідку в Лівані, щоб завершити навчання та стати священиком. Як єпархіальний семінарист, він вступив до Братства святого Якова.

Після свячень о. Флавіян був призначений викладачем семінарії та виконував душпастирське служіння серед католицьких родин, які проживали в православних поселеннях. Згодом був призначений патріаршим вікарієм, пізніше – єпископом Джазіри, сирійського регіону на кордоні між Туреччиною та Іраком. Своє служіння він зосередив на формуванні священиків, які перейшли до католицької Церкви, відновленні зруйнованих та спорудженні нових храмів, а також – боротьбі проти утиску найслабших.

У 1915 році в тодішній Османській Імперії розпочалося переслідування меншин, і під час цього трагічного періоду блаженний Флавіян став невтомним захисником прав свого народу, намагаючись допомагати всім християнам Джазіри. Один його приятель-мусульманин запропонував йому можливість втекти та сховатися, але відважний єпископ відкинув цю пропозицію, зазначаючи, що залишити вірних, рятуючи власне життя, суперечить його вірі та пастирським обов’язкам. Коли у серпні його заарештовано разом деякими священиками та мирянами, він навіть у в’язниці закликав їх залишатися стійкими у вірі.

Отож, коли під час допитів було сказано, що для спасіння свого життя вони повинні навернутися на іслам, єпископ Флафіян, а за його прикладом також і всі інші, відмовилися це зробити, через що були розстріляні. Самого ж єпископа спочатку жорстоко побили аж до втрати свідомості, після чого застрелили. Його тіло, разом з усіма іншими, було викинуто до ріки Тигр.

За словами кардинала Анджело Амато, ця беатифікація, що відбулася саме у соту річницю мученицької смерті Флавіяна Михаїла Мелькі, є «посланням Папи Франциска, скерованим до всіх християн, насамперед, до переслідуваних на Близькому Сході, щоб не переставали надіятися на Господа і залишалися стійкими у вірі». Адже сьогодні, як і сто років тому, християн позбавляють всіляких прав, змушуючи зрадити свою віру або ж померти чи залишити свої домівки.

«Християни Близького Сходу, – сказав кардинал Амато в інтерв’ю для Радіо Ватикану, – потребують солідарності, молитви та нашого усвідомлення. І з цієї точки зору важлива беатифікація єпископа Мелькі є, власне, подарунком Папи Франциска для Церкви на Близькому Сході, зокрема, для Сиро-Католицької Церкви. Це дар, покликаний засвідчити всьому світові загальнолюдську та християнську цінність цього Христового героя, яким був блаженний Мелькі, та влити відвагу й надію у серця братів, принижених та утиснених сучасними переслідувачами».