Варто готуватися до свідчення Євангелія у новому прекрасному світі Орвелла і Гакслі

Світові ЗМІ минулого тижня ще раз підтвердили, що вони не джерела об’єктивної інформації, якими вони люблять себе позиціонувати, а звичайнісінький інструмент маніпуляції масами. Широко розтиражована фотографія маленького сирійського хлопчика, тіло якого знайдено на турецькому пляжі, на тлі десятків тисяч біженців, які штурмують кордони ЄС, викликала справжню істерію на Заході.

Після чого Німеччина відкрила свої кордони для тих, хто втікає від війни в Сирії. Водночас у тих же ж ЗМІ є інформація, що серед реальних біженців затесалися тисячі джихадистів Ісламської Держави.

Жахливе лицемірство цієї ситуації полягає в тому, що Захід не хоче бачити тисячі загиблих християнських дітей на Близькому Сході, ані тисячі християнських мучеників від рук Ісламської Держави, ані геноцид єзидів. Захід глухий до голосу близькосхідних християн мучеників.

Черговим ударом від західної цивілізації для християн стало ув’язнення в американському штаті Кентуккі американського держслужбовця Кім Девіс, яка відмовилась видавати ліцензії на одностатеві «вінчання», покликаючись на своє християнське віросповідання.

Судячи зі заяв американських республіканців, абсурдність ситуації полягає в тому, що у США не існує федерального закону, який би регулював питання одностатевих «шлюбів», а відповідна законодавча база відсутня й у штаті Кентуккі. Існує тільки рішення Верховного суду США, який легалізував одностатеві «шлюби» на всій території США. Тобто в реальності Кім Девіс не порушила жодного закону і перебуває у в’язниці виключно за те, що вона – християнка.

Якщо республіканці виступили доволі широким фронтом на захист права американців на свободу совісті й віросповідання, то Адміністрація президента-демократа Барака Хусейна Обами і провідний кандидат демократів на пост президента США Гілларі Клінтон підтримали державне насильство над християнами.

Можна говорити про те, що американська держава, очолювана ліберальною Адміністрацією демократів, розпочала переслідування християн, подібне до переслідування, яке розгорнув свого часу римський імператор Юліан Відступник. Він зробив із християн громадян другого сорту, позбавивши їх практично усіх громадянських прав. Подібні утиски і переслідування християни переживають у мусульманських державах.

Однак нічого дивного не відбувається – усе цілком закономірно: так звана толерантність, а насправді байдужість до гріха, просто дала свій плід. Американське суспільство уже довший час йшло до цього, а християни не противились накиданню суспільству безбожних законів і не бачили у цьому загрози для власної свободи. І це є однією з головних причин, чому американці, за словами Архиєпископа Гуаму, опинилися в часах, коли їм закон наказує зрікатися власної віри.

Ситуація в Україні, як видається, найближчим часом може бути драматичнішою. Теперішня українська влада уже запропонувала поправки до Конституції, які вводять питання так званої «антидискримінації» за ознаками сексуальної та гендерної орієнтації і скасовують визначення шлюбу, як життєвого союзу чоловіка і жінки.

Просування президентом України конституційних змін стосовно особливого статусу Донбасу та пізніші спроби репресій проти противників цих змін, дають підстави очікувати, що президент залишиться глухим на апеляції Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій і вслід за першими змінами проштовхнуть і зміни, які Україну офіційно перетворять на Содому і Гоморру в питаннях сексуальної моралі. Відсутність розвиненого pro-life руху, підтримка ідей гендеризму в науковому та мистецькому середовищі, поширення цих ідей через структури УКУ не дають підстав очікувати серйозного спротиву цим законодавчим намаганням накинути Україні богохульні конституційні норми. Українське суспільство, яке звиклося з абортами, доволі скоро і безболісно мало б сприйняти і нові гендерні закони. Яка при цьому буде доля українського християнства, не важко здогадатися.

Іншим малоприємним моментом, з якими, скоріше за все, доведеться зіткнутися українському християнству, буде дискредитація українських конфесій через ЗМІ, і в це будуть включені також і люди з дипломами УКУ. Минулотижневий скандал з антицерковною публікацією на сайті української редакції ВВС, яку підписує студент Школи журналістики УКУ, на превеликий жаль, здається, не буде останнім. «Скверна» справа – це тільки початок, така собі проба пера. Журналісти з дипломами УКУ, виховані тими, хто підтримує гендеризм та ЛГБТ, мають усі перспективи стати новітніми Галанами, щоправда, замотаними не у червоний більшовицький стяг, а у веселковий стяг новітнього антицерковного та антихристиянського лібералізму.

Нам потрібно готуватись до виживання у новому прекрасному світі – своєрідній суміші антиутопій Орвелла і Гакслі. Але не просто виживання, а також і свідчення Євангелія в умовах суспільства, яке уже вороже Христу і Його Церкві.

о. Орест-Дмитро Вільчинський