Блаженніший Святослав: Не можна гідно служити і поклонятись Богові, якщо ми не служимо і не шануємо живу людину, яка є Його образом і подобою

Справжня любов до Бога виявляється в щирому служінні ближньому. Про це 24 квітня сказав Блаженніший Святослав під час відвідин Реабілітаційного центру “Назарет” для узалежнених осіб, що знаходиться в с. Рихтичі поблизу м. Дрогобича на Львівщині. На запрошення владики Ярослава, єпископа Самбірсько-Дрогобицького, Реабілітаційний центр відвідали також єпископи Постійного Синоду УГКЦ, який цими днями проходить в м. Дрогобичі.

О. Ігор Козанкевич, директор БФ “Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії” запросив владик взяти участь в спільній молитві, яку учасники реабілітації за звичаєм моляться в колі, взявшись за руки.

Відтак до учасників зустрічі звернувся Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ. Дякуючи священикам, психологам, консультантам та іншим працівникам центру, він сказав: “Можна з певністю ствердити, що історія повстання і боротьби за життя цього реабілітаційного центру – це ікона змагання людини за свободу від узалежнень і боротьби за життя”. За словами Блаженнішого Святослава, Реабілітаційний центр “Назарет” – це осередок служіння, осередок християнської любові, яка спасає, дає надію і визволяє.

Після цих слів Предстоятель УГКЦ звернувся до узалежнених: “Найперше хочу запевнити вас, що Господь Бог любить вас, незважаючи на ті біди, труднощі, проблеми, рани, які кожен з вас має”. Свідомість того, що Бог любить мене, дає надію, бо якщо Він любить, значить допоможе. “Місія Церкви полягає в тому, щоб показати вам цю любов,” – наголосив Блаженніший Святослав.

Після цього о. Ігор Козанкевич розповів про труднощі, з якими він і працівники центру зустрілись на початках. “Не стільки страшними були матеріальні проблеми, хоча вони були чималі (наприклад, близько двох років в приміщеннях не було ні світла, ні води і мешканці користувались свічками, мусіли привозити воду з Дрогобича), як брак знань для належної організації реабілітаційного процесу”, – зазначив о. Ігор. “Бувало так, що людина казала мені: Я йду далі вживати алкоголь, – а я не знав як їй допомогти”, – додав священик. Сьогодні дирекція “Назарету” дбає про освіту своїх працівників, на базі центру проводяться щорічні практичні семінари. Крім того, факт існування такого реабілітаційного центру мав виховний вплив на громадськість: людини навчились адекватно ставитись до тих, хто видужує від різних узалежнень.

Відтак теперішні учасники реабілітації, а також випускники центру, дали свідчення про те, як завдяки “Назарету” змінилось їхнє життя. Згодом Блаженніший Святослав зауважив, що його глибоко вразила одного реабілітанта: “Тут я зрозумів, що достойний того, щоб жити”, – а також фраза іншого: “Тут я пережив найкращі хвилин свого життя”. Прощаючись з мешканцями центру, Глава УГКЦ побажав їм: “Будьте проповідниками надії!”

Додамо, що після цього єпископи Постійного Синоду УГКЦ відвідали спільноту взаємодопомоги “Наша хата”, що знаходиться неподалік РЦ «Назарет», де мають змогу проживати люди, які не мають власного помешкання.

Довідка

Реабілітаційний Центр «Назарет» створений о. Ігорем Козанкевичем та його колегами в 2004 р. при Благодійному Фонді «Карітас СДЄ УГКЦ». Центр займається реабілітацією людей з алкогольною, наркотичною та азартною залежностями. РЦ «Назарет» створений на базі колишньої військової частини недалеко від міста Дрогобич. В 2004 р. військова частина представляла собою зруйновані будівлі зарослі лісом, де не було умов для життя: ні опалення, ні води, ні електроенергії і навіть не було даху. Завдяки наполегливій праці о. Ігора Козанкевича на сьогоднішній день створений сучасний будинок зі всіма умовами для постійного проживання та проходження реабілітації людей. Дім розрахований на 35 осіб. На даний час в центрі знаходиться 24 особи, котрі отримують кваліфіковану допомогу із застосуванням найсучасніших методів лікування різних форм залежностей. В РЦ «Назарет» працюють 4 психологи, 4 консультанти і духівник, які проходили спеціалізоване навчання в Польщі та отримали досвід від польських колег, де подібні центри працюють з 70-тих років.

о. Олег Чупа