Богопосвячене життя – зустріч з Ісусом у радості, дарованій Святим Духом

Про богопосвячене життя, як зустріч між вимірами дотримування закону та пророцтва, говорив Папа Франциск, проповідуючи у неділю, 2 лютого 2014 р., під час урочистого Євхаристійного богослуження в базиліці Святого Петра з нагоди свята Стрітення Господнього. Як відомо, з ініціативи блаженного Папи Івана Павла ІІ, в цей день відзначається День богопосвяченого життя. Його завданням є відповісти на необхідність прославити Бога за дар цього життєвого стану, належно оцінити свідчення тих, які обрали наслідування Христа шляхом сповнення Євангельських рад, а також дати нагоду всім богопосвяченим особам оновити наміри, які спонукали та спонукають їх посвятитися Господеві.

Цьогорічне відзначення Дня богопосвяченого життя було вже 18-м з черги та першим за понтифікату Папи Франциска. Зі Святішим Отцем співслужили кардинал Жоао Браз-де-Авіз, Префект Конгрегації Інститутів богопосвяченого життя та Товариств апостольського життя, разом зі своїми співробітниками, представники Спілки Вищих Настоятелів, та численні священики, приналежні до чернечих Чинів та Згромаджень, між якими були отці василіяни з Головного Дому в Римі. У спільній молитві, серед кількох тисяч представників численних богопосвячених спільнот Вічного Міста, були також представники українських чернечих спільнот.

Богослуження розпочалося у притворі базиліки благословенням свічок та урочистим процесійним походом, в якому взяли участь 50 богопосвячених осіб, які представляли різноманітність форм, харизм та служінь посвячених осіб, присутніх у Церкві. А запалені свічки, які вони тримали в руках, є символом того, що Христос – це світло світу.

На початку проповіді Святіший Отець зазначив, що свято Стрітення, яке спогадує подію, коли Йосиф та Марія принесли Дитя Ісуса до Храму, є також згадкою про «першу зустріч Ісуса зі Своїм людом, представленим похилими віком Симеоном та Анною». Це, за його словами, була також «зустріч в історії народу, зустріч між молодими та похилими віком», представленими, відповідно, Пресвятою Родиною з Немовлям та побожними старцями, які перебували при святині.

Папа звернув особливу увагу на те, як євангелист Лука, описуючи ці події, чотири рази говорить про Богородицю та Її Обручника, що вони «бажали сповнити приписане Господнім законом». «Можна зауважити, майже відчути, як батьки Ісуса з радістю дотримувалися Божих заповідей, саме так, радість, що випливає з того, щоб ходити під Господнім законом», – сказав проповідник, додаючи, що вони робили це не як щось зовнішнє, щоб почуватися на місці, але спонукувані «сильним, глибоким, повним радості прагненням».

А про Симеона та Анну євангелист каже, що вони «перебували під проводом Святого Духа». Вони служили при святині та мали дар пророцтва. «Загалом, ці двоє похилих віком були повні життя! Вони сповнені життям, тому що їх надихає Святий Дух, уважні до Його діяння, чутливі до Його спонук», – підкреслив Папа.

Отож, відбулася зустріч між Пресвятою Родиною та цими представниками Божого люду, в центрі якої перебуває Ісус, Який є спонукою цих подій. «Це зустріч між молодими, сповненими радістю, що випливає з дотримування Господнього закону, та похилими віком, сповненими радістю, спонукуваною діянням Святого Духа. Це особлива зустріч між дотримуванням закону та пророцтвом», – зауважив Святіший Отець, додаючи, що якщо добре приглянутися, то «дотримування закону надихається тим же Святим Духом, а пророцтво поступає на дорозі, протоптаній законом».

У цьому контексті проповідник запропонував поглянути на богопосвячене життя, як на «зустріч з Ісусом», адже це Він приходить до нас, несений Йосифом та Марією, а ми «йдемо Йому назустріч під проводом Святого Духа». Одночасно, «у богопосвяченому житті переживається зустріч між молодими та похилими віком, між дотримуванням правил та пророцтвом». Ці два виміри не слід протиставляти, але віддати їх проводові Святого Духа, «знаком чого є радість». Радість, що випливає з дотримування правил, і радість перебування під проводом Святого Духа відкритими на голос Бога, Який промовляє.

«Для похилих віком, – підсумував Святіший Отець, – корисно передавати мудрість молодим, а молодим корисно збирати цю спадщину мудрості та досвіду, та нести його далі для добра чернечих родин і всієї Церкви».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va