Єпархія Нконгсамба оголосила про звільнення о. Джона Боско Біконга та братів Сильвестра Севонга та Марі Родріг Сопи, членів францисканської спільноти Еммануїла. Новину оголосив у своїй заяві канцлер єпархії о. Люк Роджер Додо.

«Дякуємо всім за ваші молитви та висловлювання підтримки, які принесли плоди», – написав він, згадуючи слова Псалма: «У моїй біді я кликав до Господа, і Він відповів мені, і дарував мені свободу».

Викрадені після приміційної літургії

Трьох монахів викрали в ніч з 27 на 28 червня, коли вони поверталися з рідного міста отця Джона Боско Біконга, де нововисвячений священник напередодні відслужив свою першу літургію.

Його супроводжували брат Сільвестр Севонг, настоятель францисканського монастиря Еммануїла в Кекемі, та брат Марі Родріг Соп, який готувався скласти останні обіти.

Єпархія не розкрила обставин звільнення монахів, а також не повідомила, чи зверталися викрадачі до Церкви чи висували якісь вимоги.

Тривала криза в регіоні

Викрадення сталося в Північно-Західному регіоні Камеруну – одному з двох англомовних регіонів країни, які роками були ареною конфлікту між урядовими силами та сепаратистами.

Криза безпеки, яка триває вже майже десять років, також неодноразово впливала на Католицьку Церкву. Священники, монахи та миряни, які займаються пастирською діяльністю, вже стали жертвами викрадень та нападів.

Францисканці Еммануїла — це спільнота євангельського життя, заснована в 1985 році в Монреальській архиєпархії. Сьогодні вони проводять пастирську та місіонерську роботу в Канаді та Камеруні.

Згідно з офіційними результатами армійського розслідування, окрім двох затриманих солдатів, на місці події були присутні ще шестеро солдатів, які не зупинили порушників і не повідомили про інцидент. Повідомляється, що всіх викликали для дачі показань.

У неділю в соціальних мережах з’явилися фотографії ізраїльського солдата, який розбиває розп’яття важким молотком у маронітському християнському селі Дебл на півдні Лівану. «Розслідування показало, що поведінка солдатів повністю суперечила наказам і цінностям Армії оборони Ізраїлю», – йдеться у заяві військових, яку цитує Times of Israel.

Знищення статуї викликало хвилю критики у всьому світі. Інцидент також засудила ізраїльська влада, включаючи прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, та командування армії. Міністр закордонних справ Гідеон Саар визнав, що цей вчинок був ганебним, і вибачився перед «усіма, особливо перед християнами».

Ізраїльські військові встановили нову статую в Деблі на заміну зруйнованої, повідомила армія у вівторок на веб-сайті X news, додавши фотографію нового розп’яття зі статуєю Ісуса. Вона наголосила, що ці дії були здійснені у повній співпраці з місцевим населенням.

У заяві військові підтвердили своє «глибоке співчуття» та запевнили, що вживають заходів для запобігання повторенню подібних інцидентів.

Деблі розташований за кілька кілометрів від кордону з Ізраїлем. Південний Ліван був окупований ізраїльськими військами під час наступу проти «Хезболли», розпочатого на початку березня. Ця шиїтська організація, яка залишається поза контролем уряду Бейрута, приєдналася до американо-ізраїльської війни проти Ірану, ставши на бік Тегерана. «Хезболлу» підтримує та фінансує Іран.

До війни 1,2 мільйона людей втекли з південного Лівану. Майже 2300 ліванців загинули в конфлікті.

Ізраїльські військові хочуть створити буферну зону на півдні Лівану, яка б захистила північ Ізраїлю від атак “Хезболли”, інформує pch24.pl.

Читайте також: Кардинал Піцабалла: Наруга над розп’яттям у Лівані – це тяжка образа

Четвертий рік поспіль у Нікарагуа заборонено великодні процесії. Вірним дозволялося вільно молитися, але лише в церковних будівлях або власних домах. Як наголосив Морін Фергюсон з Комісії США з міжнародної релігійної свободи, режим Даніеля Ортеги мобілізував сили безпеки для того, щоб переконатись, що цю заборону не буде порушено під час великодніх свят.

Згідно зі звітом згаданої вище Комісії, Нікарагуа продовжує чинити значний тиск на духовенство, прагнучи змусити його замовкнути з різних питань, особливо тих, що стосуються економічних та політичних справ країни. Служби безпеки не вагаються залякувати. Наприклад, минулого року поліція увійшла до церкви під час недільної літургії та почала записувати проповідь священника. Наступного дня офіцери відвідали його для дисциплінарної розмови.

У 2022 році влада Нікарагуа просто вислала з країни апостольського нунція, громадянина Польщі Вальдемара Зоммертага, інформує pch24.pl.

Єпископ Антоній Дзям’янка оголосив про вимушений виїзд священників з Білорусі у спеціальній заяві, розміщеній на вебсайті Пінської дієцезії. «Пінська дієцезія не отримала згоди від державної влади на продовження священниками свого служіння», – заявив єпископ. Одним зі священників, висланих режимом, є отець Адам Страчинський. Він служив парафіяльним настоятелем в Івацевичах, Косові та Вовчі протягом 11 років. Отець Павел Кручек, який служив настоятелем в Іваново, Драгічині та Бездзежі протягом 13 років, також був змушений покинути Білорусь.

Таким чином, шість парафій були позбавлені священників, а отже, і доступу до таїнств. Втрата для цих парафій є ще більш нищівною, оскільки вона сталася під час Великого посту, часу духовної підготовки до найбільшого християнського свята – Воскресіння Господнього.

Місцеві єпископи відвідали постраждалі парафії, щоб втішити вірних. Ординарій зазначив, що єпархії дуже важко регулярно надавати пастирську опіку всім парафіяльним громадам. «Сьогодні ми переживаємо період нестачі місцевих парафіяльних священників. Ми молимося за покликання до священничого служіння та підтримуємо наших семінаристів. Довголітній парафіяльний священник залишає ваші парафії проти своєї волі. Це боляче для всіх нас. Але ми – єпископи та священники – допоможемо вам і підтримаємо вас», – запевнив Антоній Дзям’янко, ординарій Пінська, перший після Другої світової війни, під час свого звернення до вірних. Інший єпископ Церкви в Білорусі подібним чином висловився про втрату своїх священників парафіями. «Вимушений від’їзд отця Павла з Іванова та отця Адама з Івацевичів – це велика трагедія для нашої єпархії, бо вірні з трьох повітів осиротіли та залишилися без пастирської опіки, і я не знаю, що робити далі… Тільки молитви церковної громади втішають нас у нашому горі та дають нам надію», – зазначив єпископ Анджей Зноска.

Режим також переслідує отця Генрика Околотовича, який зараз перебуває у вигнанні в Римі. Спочатку його ув’язнили на два роки в Білорусі за сфабриковані злочини, а тепер конфіскували та продали його автомобіль. Також було конфісковано земельну ділянку, що прилягає до сімейного будинку священника в Барановичській області, яка фактично належить батькам священника. Раніше її виставляли на продаж, але ніхто її не купив.

У лютому цього року режим конфіскував землю. Разом з отцем Генриком Околотовичем Білорусь був змушений покинути ще один політичний в’язень, отець Анджей Юхневич, OMI, місіонер з Конгрегації Облатів Непорочної Марії та парох Марійського санктуарію в Шуміліні. Його засудили до 13 років позбавлення волі в колонії за публікацію графіки із зображенням історичного біло-червоно-білого прапора Білорусі та прапора України. Він відбув майже два роки. Обидва священнослужителі зараз перебувають у Ватикані, де залишаються ізольованими від зовнішнього світу, пише pch24.pl.

У неділю, 5 жовтня, у катедрі Святого Матвія в американській столиці відбулася «Червона меса». Увагу служб привернув намет, встановлений на сходах церкви рано вранці 41-річним чоловіком.

Луї Джері, якого тепер визнали винним у погрозі нападу на учасників священної літургії, відмовився відійти від катедри на прохання поліції. Він також сказав офіцерам, що вб’є частину їхнього підрозділу, якщо вони відмовляться виконати його вимоги. Завдяки швидкій реакції його було заарештовано.

Згідно з веб-сайтом infocatolica.com, затриманий перевозив вибухівку. У його наметі також було знайдено легкозаймисті речовини та понад 100 саморобних вибухівок, готових до розгортання та детонації.

Багато високопосадовців Верховного суду відвідують «Червону месу», назва якої посилається на літургійні кольори, що використовуються для цієї церемонії.

5 березня Міністерство юстиції США оголосило, що чоловік визнав себе винним у погрозі підірвати понад 100 вибухових пристроїв під час церемонії. Винесення вироку заплановано на 27 липня 2026 року.

Затриманий також мав при собі список вимог до державних органів та, серед інших, до католицької єрархії. Серед них були виплата йому значної суми грошей, транспортування його до Японії та виключення Аризони зі складу Сполучених Штатів, пише pch24.pl.

Пожежа спалахнула вчора о 3:00 ранку. Зловмисники підпалили архіви, що зберігалися в ризниці.

Незважаючи на швидке втручання пожежників, які вжили заходів для локалізації вогню та запобігання його поширенню на сусідні будівлі, збитки значні.

Полум’я завдало значної шкоди церкві, включаючи табернакулюм та деякі релігійні предмети. Також було підпалено два автомобілі, що належать парафії.

Нігерія є однією з найнебезпечніших країн світу для християн, інформує Vatican News. Щороку кілька тисяч послідовників Христа гинуть за свою віру. Основною причиною переслідувань є зростання ісламізму та злочинності.

Все це відбувається на тлі переслідувань, які посилилися після падіння режиму Мадуро у Венесуелі. «У ці дні в різних парафіях по всій країні відбуваються реколекції, а поліція та воєнізовані формування прибувають, щоб залякати духовенство та мирян. Вони фотографують документи, що посвідчують особу мирян, які благочестиво беруть участь у реколекції. Потім поліція перериває заняття та наказує вірни підписати список, який вимагає їхнього імені, адреси, номера телефону та номера посвідчення особи. У деяких парафіях навіть конфіскували мікрофони під час проповідей священників. Духовенство змушують підписувати листи на підтримку диктатури, які, як кажуть, мають бути надіслані до Ватикану, щоб Папа Римський повірив, що Церква та диктатура перебувають у мирі. Посилюються стеження та погрози вигнанням, ув’язненням та смертю. Єпископів та священників змушують заперечувати агресію, яку вони переживають. У деяких єпархіях місії вдома призупинено», – написала Модліна на своїй сторінці у Facebook.

Політичний контекст

Нікарагуа загрузла в соціальній та політичній кризі, яка розпочалася після придушення урядом мирних протестів у квітні 2018 року. Адміністрація Даніеля Ортеги почала переслідувати Католицьку Церкву після того, як духовенство надавало допомогу демонстрантам. Хоча Церква спочатку намагалася виступити посередником у національному діалозі між протестувальниками та урядом, ситуація почала набувати небезпечного повороту для католиків. В результаті, з 2018 року урядові установи та громадяни, які симпатизують режиму, переслідують як духовенство, так і мирян. Ситуація загострилася після наступних президентських виборів. У січні 2022 року Даніель Ортега знову склав присягу президента Нікарагуа. Його дружину, Росаріо Мурільйо, було призначено віце-президентом. Їхня політична партія, Сандіністський фронт національного визволення (FSLN), контролює законодавчі збори країни. Сумніви щодо легітимності виборів спровокували масові протести проти уряду Ортеги. Це зустріло рішучу відповідь президента, який застосував різні інструменти для придушення опозиції. Католицька Церква відкрито виступає проти репресій та порушень прав людини. В результаті релігійні лідери, які критично висловлюються щодо уряду, стикаються з дедалі частішими погрозами, а поліція свавільно затримує людей, навіть за проповіді про єдність чи справедливість.

Ескалація переслідувань духовенства

У березні 2022 року Апостольського нунція, Архиєпископа Вальдемара Зоммертага, було вислано з країни. За даними організації «Християнська солідарність у всьому світі» (CSW), авторів звіту про переслідування в Нікарагуа, це було викликано зверненням до влади звільнити політичних в’язнів та покращити умови їхнього утримання. Від серпня 2022 року діють обмеження права на релігійну свободу, наприклад, заборонено процесії. Крім того, було запроваджено офіційну заборону на вивішування релігійних символів перед будинками. Однак політичним в’язням заборонено мати Біблії чи будь-яку релігійну літературу, а також позбавлено права на душпастирську опіку.

У 2022 році уряд Нікарагуа радикально активізував свої зусилля щодо ліквідації всіх форм незалежного громадянського суспільства в країні, скасувавши правовий статус 1545 організацій. У 2022 році кілька університетів та технічних інститутів, пов’язаних як з римо-католицькими, так і з протестантськими релігійними групами, також були позбавлені свого правового статусу.

Адвокати, пов’язані з Комісією з питань соціальної роботи (CSW), вважають, що це сталося через брак лояльності університетської влади та студентів до уряду Ортеги.

У серпні 2023 року єзуїтів виключили з Центроамериканського університету (UCA), центру антиурядових демонстрацій у 2018 році, а майно згромадження та кількох інших католицьких релігійних орденів було конфісковано. Водночас поліція силою закрила сім католицьких радіостанцій та затримала понад десяток священнослужителів, які виступали проти режиму Ортеги.

У грудні 2023 року єпископа Ісідоро дель Кармен Мора Ортегу було заарештовано за звинуваченням у підтримці єпископа Роландо Хосе Альвареса з Лагоса, якого в лютому 2023 року засудили до 26 років позбавлення волі. За даними уряду, останній підтримував опонентів президента Даніеля Ортеги, «поширюючи неправдиві новини за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій». У звіті «Нікарагуа: переслідувана церква?» зазначено, що між 2018 і 2022 роками в Нікарагуа було скоєно 529 нападів на католицьку церкву. За словами автора звіту, духовенство стикається з різними формами репресій з боку представників адміністрації президента Ортеги. Найчастіше це переслідування, осквернення, руйнування, пограбування, вигнання з країни та конфіскація майна, інформує КАІ.

Богохульний інцидент стався в місті Ле-Пассаж, департамент Ло-е-Гаронна, в парафії Сент-Жанна-де-Франс. Перед четверговою літургією, запланованою на 18:00, з’ясувалося, що вертеп став мішенню варварів, які, окрім фігури Новонародженого Спасителя, також знищили фігурки Трьох Царів. Місцевий священник Жером Пом’є зазначив, що це сталося протягом тижня Богоявлення, і що волхви символізують «всі народи, що йдуть до Ісуса».

Збитки значні. Окрім релігійної цінності, різдвяні прикраси є цінним історичним сувеніром. Невеликі воскові фігурки датуються 19 століттям. Френсіс Гарсія, мер міста, сказав, що вертеп був подарований парафії 60 років тому сестрами-кармелітками з Ажена з нагоди їхнього прибуття до міста, і він цінний не лише для католиків.

Церкви у Франції регулярно стають мішенями вандалів. Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ, «лише за перші п’ять місяців 2025 року було зареєстровано 322 антихристиянських нападів порівняно з 284 за той самий період 2024 року». Тобто зафіксовано зростання таких актів на 13% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загалом, кількість нападів на місця католицького богослужіння різко зросла за останні роки. Було розпочато розслідування для встановлення винних. Було нагадано, що той самий вертеп вже зазнав нападу у 2016 році, пише pch24.pl.

Жорстокий інцидент стався в церкві Святих Петра і Павла в Гопкінсвіллі, штат Кентуккі. Там 27-річний чоловік, Марлі Тейлор, осквернив статую Діви Марії з немовлям Ісусом. Чоловік стверджував, що католики поклоняються статуї в церкві, і тому, через сильні антикатолицькі настрої, він вирішив осквернити та знищити її.

Молодий чоловік зізнався, що обезголовив статую Діви Марії в пориві ненависті. Інцидент стався в січні 2025 року, але лише в листопаді він зізнався у злочині.

«Ми не можемо і не будемо виправдовувати напади на вільне сповідування релігії чи наругу над священними релігійними символами», – заявив у своїй заяві прокурор США Кайл Г. Бамгарнер. «Пан Тейлор навмисно осквернив два найшанованіші символи християнства – статуї Марії та Ісуса – як напад на християнську віру. Його мотиви та поведінка призвели до цих федеральних звинувачень. Нехай це служить попередженням, що будь-які напади на сповідування релігії – незалежно від віросповідання – не будуть терпітися в Західному окрузі Кентуккі», – сказав федеральний прокурор.

Начальник поліції Гопкінсвілля Джейсон Ньюбі наголосив у своїй заяві, що переконання громади ніколи не повинні бути порушеними так, як це зробив Тейлор зі своїм актом вандалізму.

«Громадяни мають право жити в суспільстві, де їхні переконання та безпека ніколи не повинні порушуватися тими, хто погрожує насильством», – сказав він. «Ми продовжуватимемо працювати разом, щоб забезпечити ефективність нашого зобов’язання зробити Гопкінсвілль безпечнішою громадою», – сказав Ньюбі.

Вирок Марлі Тейлору за його жорстокий вчинок буде винесено у березні 2026 року. За повідомленнями ЗМІ, йому загрожує до трьох років позбавлення волі та один рік нагляду за ним. Його також можуть зобов’язати сплатити штраф у розмірі до 250 000 доларів, інформує pch24.pl.